Днями вийшов друком новий переклад Нового Завіту на сучасну українську мову, здійснений з давньогррецької мови Юрієм Попченком та його командою. Про це пише Risu.UA.
Робота над перекладом здійснювалася в три етапи за участю фахівців з Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 55 пасторів, проповідників, керівників об’єднань церков, викладачів семінарій, філологів тощо.
Як зазначають автори перекладу, з-поміж інших перекладів цей Новий Завіт вирізняють шість особливостей: “По-перше, він євангельський. Його здійснювали євангельські віруючі, і він уникає конфесійної заангажованості. По-друге, він перекладений із загальноприйнятого грецького тексту, який ґрунтується на переважній більшості існуючих манускриптів. Ним Церква користувалась упродовж своєї історії і з нього здійснені основні протестантські переклади Біблії. По-третє, він дослівний. У ньому перекладаються слова оригіналу, а не просто смисл. По-четверте, він точний. Це визначальна риса цього перекладу. Він робить особливий акцент на максимально точній передачі оригіналу. По-п’яте, він зрозумілий. Для досягнення зрозумілості вживаються сучасні зрозумілі слова, а для пояснення малозрозумілих слів використовуються примітки. Для кращого розуміння текст розбито на смислові уривки, і до цих уривків подані заголовки, які передають головну думку уривків. По-шосте, він читабельний. Було докладено чимало зусиль для того, щоб переклад легко читався, адже від цього залежить сприйняття й запам’ятовування Писання”.
Новий Завіт підійде для особистого читання й дослідження, проповіді й викладання, особистого й церковного благовістя. Зрозумілість і легкість у читанні робить його особливо привабливим для дітей. Його можна використовувати в недільних школах, молодіжних групах, дитячих і молодіжних таборах, під час благовістя серед дітей (наприклад, роздачі в загальноосвітніх школах) тощо, для чого добре підійде малий формат.
Історія виникнення цього перекладу сягає 1997 року, коли Юрію Попченку випала нагода очолити п’ятимісячний євангелізаційний проєкт. Саме під час цього проєкту він відчув гостру потребу в сучасному перекладі Біблії на українську мову. Юрій хотів мати сучасний, зрозумілий, легкий для читання, а головне – точний переклад, але жоден з існуючих українських перекладів, на його думку, не відповідав цим критеріям.
Над перекладом також працювали: Олександр Савченко, проповідник і диякон церкви; Арібжанова Ірина Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри сучасної української мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Ірина Назарук і Олеся Рудник, випускниці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, магістри філології, фахівці з української мови та літератури і літературного редагування. Зі складних питань перекладу проводилися консультації з доктором філософії Пітером Вільямсом, директором Tyndale House у Великобританії.
Більше цікавих та корисних новин шукайте на сайті UADiaspora.
