В американському Гарварді зберігаються десятки україномовних стародруків, на який університет щороку виділяє тисячі доларів, про це пише Голос Америки.
Зібрання таких рідкісних першодруків, як “Новий заповіт”, “Острозька Біблія”, “Абетки Федорова” чи “Кобзар” можна знайти у одній із 70-ти бібліотек Гарвардського Університету. Також у Бібліотеці Гоутон є Буквар, примірника якого немає навіть в Україні. «Буквар», або як його ще називають, «Абетку» видав Іван Федоров 1574 року у Львові. Її знайшов випадково в антикварній крамниці російський підприємець і театральний діяч Сергій Дягілєв, – про це згадує у своїх спогадах його партнер – український балетний танцюрист і заповзятий колекціонер стародруку Серж Лифар. Після смерті Дягілева колекція його книжок, включно з “Букварем», перейшла у руки театрального діяча Бориса Кохно, який пізніше продав його Гарвардському випускнику Баярду Кілгуру. Сьогодні ж «Абетку» Івана Федорова оцінюють у мільйон доларів.
«Звичайно, її вартість безцінна, так як іншого примірника немає. Але напевне ми можемо говорити у розмірі мільйона доларів», – розповіла виданню Ольга Алексич, бібліотекар Гарвардського Університету, бібліограф Українських колекцій. У Гарварді є кілька бюджетів на українську книгу. Англомовні книжки про Україну друкує та закуповує здебільшого Український інститут. Україномовні книжки та журнали – це прерогатива Гарвардської бібліотеки Вайденер. Книжки, видані в Україні, відбирають за кількома принципами: пропозиції від спеціалізованих компаній-посередників за відповідною угодою, за рецензіями експертів та спеціальні замовлення викладачів Гарварду. Обирають за темами, не авторами, розповідає Ольга Алексич. Спектр жанру дуже широкий – наукова література, академічні публікації, популярна й художня література, спогади, мемуари, і навіть українські фільми.
«На сьогодні купуємо з України, які були видрукувані в Україні, приблизно півтори-дві тисячі книг та журналів щороку. Ми використовуємо до ста і більше тисяч доларів в рік за закупівлю української книги», – каже Ольга Алексич. Наразі більшість бібліотек Гарварду працюють над оцифрованням книжок і, в пріоритеті саме стародрук, адже комп’ютеризація відкриває доступ до рідкісних книг науковцям з усього світу, включно з українцями.
