Популяція диких собак, що живуть поблизу Чорнобильської зони відчуження, тепер дає вченим можливість зрозуміти, як тривале опромінення впливає на покоління, пише ABC7.
Згідно з дослідженням, опублікованим у Science Advances, радіація, яка все ще випромінюється в Чорнобилі через десятиліття після ядерної катастрофи 1986 року, могла докорінно змінити генетику популяції собак. Крім того, генетичні особливості цих популяцій, які зазнали впливу різних рівнів радіації, також відрізняються одна від одної, кажуть дослідники.
Собаки, які все ще живуть навколо Зони відчуження, ймовірно, є нащадками домашніх тварин, які залишилися після того, як жителі навколо ЧАЕС поспішно втекли з регіону, залишивши все своє майно, включаючи своїх чотирилапих товаришів. Це пояснив Тім Муссо, професор біологічних наук в Університеті Південної Кароліни.
Багато ефектів, які дослідники помітили у собак та інших тварин, схожі на те, що спостерігалося в минулому з японцями, які пережили атомну бомбу під час Другої світової війни, сказав Муссо. Наприклад, у них збільшилися випадки катаракти, тому що очі є першими тканинами, які демонструють ознаки хронічного впливу іонізуючого випромінювання. Вчені також шукають інші аномалії розвитку, такі як пухлини, менші розміри мозку та зміни в симетрії.
Як повідомила Елейн Острандер, старша дослідниця Національного інституту здоров’я, собаки, які живуть у місті Чорнобиль, мають походження боксерів і ротвейлерів, а собаки у Славутичі мають більше генів лабрадорів-ретриверів. Унікальне генетичне різноманіття цих собак робить їх ідеальними кандидатами для майбутніх досліджень, особливо для розуміння біологічних основ виживання людини в регіонах з високим і постійним рівнем екологічних загроз.