Центр “Нова Європа” оприлюднив результати опитування, проведеного компанією “Інфо Сапієнс” у листопаді 2025 року. Соціологи вивчали, як українці бачать гарантії безпеки, оцінюють ймовірність нової агресії Росії та ставляться до можливих переговорів і компромісів.
Дослідження охопило 1000 респондентів, за виключенням тимчасово окупованих територій, і проводилось методом телефонного інтерв’ю.
Найбільш одностайною виявилася відповідь на питання про замороження фронту: 86,7% респондентів переконані, що після короткої паузи Росія знову піде в наступ. Лише 9,5% вважають, що замороження бойових дій може забезпечити тривалий мир. Такий результат демонструє повну недовіру до сценаріїв «тимчасового спокою» і готовність бачити загрозу як постійну.
Також більшість українців скептично ставляться до переговорів із Росією без чітких гарантій безпеки: 64,9% виступають проти будь-яких перемовин без участі Заходу і зовнішніх зобов’язань. 30,7% готові підтримати переговори навіть без гарантій. Але загальна динаміка залишилася стабільною з 2024 року, коли проти виступали 64,1%.
Рівень підтримки ідеї створення Україною власної ядерної зброї теж залишився високим — 31,1% респондентів назвали це найнадійнішою гарантією безпеки. Для порівняння: за вступ до НАТО виступають лише 19,4% опитаних (у 2024 році — 29,3%). На союз із США покладаються 10,2%, а миротворчу місію ООН підтримують лише 6,4%. Водночас варіант розміщення європейських військ в Україні набирає підтримку: 11,7% проти 6,4% торік.
Суспільство критично сприймає будь-які поступки, які можуть розглядатися як політичні або безпекові поступки Росії. Юридичне визнання окупованих територій російськими неприйнятне для 84,5% респондентів. Проти скорочення української армії — 83,3%, проти надання російській мові державного статусу — 78,4%.
Понад половина опитаних (51,4%) заявили, що готові брати участь у протестах, якщо під час переговорів Україна погодиться на компроміси, які вони вважають неприйнятними. Це свідчить про глибоке включення громадян у питання безпеки та високий рівень громадянської активності.
Опитування проводилось методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) за мобільними номерами. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіоном і типом населеного пункту.