Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив результати всеукраїнського опитування, проведеного з 7 травня по 3 червня 2026 року методом телефонних інтерв’ю серед 1000 респондентів на підконтрольній Україні території. Одним із ключових питань стало ставлення громадян до перезавантаження центральної влади після завершення війни.
Порівняно з аналогічним опитуванням 2023 року запит на оновлення влади помітно зріс. Якщо три роки тому замінити центральну владу хотіли б 73% респондентів, то тепер цей показник досяг 88%. Причому йдеться не лише про одну гілку влади: заміни парламенту очікують 83% (проти 69% у 2023-му), уряду — 74% (було 47%), а президента — 67% (проти 23%).
Довіра є, але не безумовна
Зеленському наразі довіряють 61% українців, що робить його легітимним главою держави в очах більшості. При цьому більшість опитаних виступає проти проведення виборів до закінчення війни.
Однак висока довіра в умовах воєнного часу не конвертується в бажання бачити чинного президента на посаді після перемоги. Навіть серед тих, хто «скоріше довіряє» Зеленському, 68% підтримують його заміну після війни. Лише серед тих, хто довіряє повністю, більшість виступає проти перезавантаження на президентському рівні.
Запит на нове покоління
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький пояснює цю розбіжність тим, що значна частина тих, хто підтримує Зеленського зараз, робить це з «державницьких» міркувань: в умовах екзистенційної війни люди гуртуються навколо інституції президента, відкладаючи критику. Але після завершення бойових дій ті самі люди хочуть бачити нових лідерів — не з нинішньої парламентської опозиції, якій також накопичено чимало претензій, а з тих, хто себе проявив: військових, волонтерів, представників місцевого самоврядування та окремих ефективних чиновників.
Окремо КМІС зафіксував зміну ставлення до розширення президентських повноважень. У липні 2022 року 79% вважали виправданим втручання президента в діяльність уряду та парламенту задля зміцнення оборони. До травня 2026 року ця частка скоротилася до 52%, а кількість тих, хто наполягає на дотриманні конституційного розподілу повноважень, зросла з 16% до 38%.