Прямо біля лінії фронту, серед звуків війни, 41-річний Мет Такер із Північної Кароліни розпалює багаття, нарізає овочі і готує борщ. Або курячі крильця. Або запечену картоплю. А інколи — справжні американські стейки, розповідає Espreso.
Мет живе в Україні вже 13 років. Залишитися його змусила Революція гідності: тоді, у люті морози, люди ночували просто неба на Майдані.
«Люди жили на вулицях, виступаючи за те, що вважали правильним. Я був просто шокований. Там я відчув себе справжнім українцем», — згадує він.
Після Майдану Мет осів у Києві, працював в ІТ, а для душі куховарив. Коли почалося повномасштабне вторгнення, кулінарний талант знайшов нове застосування.
Їжа як символ підтримки
«Для ЗСУ я готую класику часів депресії — курку з галушками. Дуже популярна страва з півдня. Я хочу принести людям відчуття свята. Якщо ти щодня їси тушонку чи гречку — це моє уявлення про кошмар. Коли я їх пригощаю, вони трохи розкриваються», — пояснює він.
Меню залежить від самих солдатів, але головне для Мета — не просто нагодувати.
«У них є їжа. Я не рятую життя. Я хочу показати своєю присутністю, а не лише грошима, що світ вас підтримує. Я вважаю себе символом глобальної підтримки», — каже він.
Від Чернігова до Сунжі
З кулінарними місіями Мет побував у Чернігові, Запоріжжі, Сумах, Харкові. Під час Курської операції готував уже на території Росії — у Сунжі. Незабаром знову збирається на Донбас.
Військові відповідають щирою вдячністю: «Дякуємо тобі, наш американський друже, за смачну страву, картоплю і стейк. Чекаємо тебе — приїжджай частіше».
Щоб іноземці розуміли різницю між росіянами та українцями, Мет також веде відеоблог: дегустує київську перепічку, гуляє одеським Привозом, розповідає про українську культуру та побут.
«Українці зробили неймовірні речі, маючи дуже мало ресурсів», — наголошує він.
Повертатися до США Мет не планує. Україна вже давно стала для нього домом.