Українська мова — не «молода гілка» і не «діалект російської», як це подавала радянська пропаганда. Це окрема мовна система з глибоким корінням, що формувалася тисячоліттями — задовго до появи перших письмових згадок про «великоруську мову». Про це детально розповідає “Главред“.
Три етапи формування української мови
За класифікацією істориків і лінгвістів, розвиток української мови умовно поділяють на три ключові періоди:
- Праслов’янський — заклав основу спільних рис для всіх слов’янських мов.
- Давньослов’янський — супроводжувався фонетичними й граматичними змінами, що поступово формували майбутні мовні гілки.
- Новослов’янський — період, коли українська мова почала набирати власних ознак і відокремлюватися як окрема мовна одиниця.
Саме після зникнення редукованих голосних почався активний процес формування української мови — не як варіанту чи діалекту, а як самостійної системи зі своїм словником, граматикою й звучанням.
Писемні згадки: українська мова старша, ніж здається
У відео на каналі «Tokar.ua» згадується візантійський дипломат Пріск Панійський, який ще у V столітті занотував слова «страва» та «мед», перебуваючи на території сучасної України. Ці слова звучали понад 1500 років тому — задовго до появи перших писемних пам’яток російською мовою (XI століття).
Мовознавець проти радянської версії
Видатний мовознавець Юрій Шевельов рішуче спростував теорію про спільноруське походження трьох мов (української, білоруської та російської), яку роками нав’язували радянські підручники. За його дослідженнями, українська мова бере початок від праслов’янської, а не від «давньоруської», що була вигаданим конструктом радянської науки.
Шевельов також наголошував на полідіалектному характері української мови: на її розвиток впливали не лише Київський чи Полтавський регіони, а й Галичина, Волинь, Буковина.
Політика зросійщення і спротив
Навіть період українізації у 1920-х роках виявився короткочасним. Уже у 1930-х почався злам: репресії проти носіїв мови, корекція термінології під російські норми, а згодом — масове переселення росіян, які витісняли українську мову з ужитку. Наслідки цього — у фальшивій ідеї «двомовності» й досі експлуатуються кремлівською пропагандою.
Нове покоління — нова правда
Історичні YouTube-канали, як-от «Між іншим, історія» та «Tokar.ua», повертають українцям їхню справжню мовну історію. Вони простою мовою пояснюють, чому українська мова — це не винахід XIX століття, а жива спадкоємиця тисячолітньої культури. Юрій Шевельов писав:
«Наш обов’язок — говорити тут те, чого там сказати не можна. Спростовувати неправду, яка часом шириться звідти»
Українська мова — не спадок Росії. Це мова, яка вистояла, вижила і продовжує жити попри всі спроби знищити її. І тепер, у ХХІ столітті, правда про її походження знову лунає голосно.