Читайте рідною: як громадянство заможних країн продають за мільйони
Аргентина оголосила про запуск програми «золотих паспортів» для залучення іноземних коштів до країни. Про це повідомив Укрінформ.
Країна G-20 офіційно продаватиме власне громадянство за інвестиції, ставши першою південноамериканською державою з такою програмою — прийом заявок планують розпочати до кінця 2026 року.
Різниця між «золотим паспортом» та «золотою візою»
«Золотий паспорт» — розмовна назва програм громадянства за інвестиції, які дають змогу отримати громадянство країни в обмін на значну інвестицію в її економіку без попереднього терміну проживання. Для тих, хто не готовий одразу вкладати значні суми, існують програми «золотих віз» — резидентства за інвестиції, які дають тимчасову чи постійну посвідку на проживання, а громадянство можна отримати лише через кілька років проживання в країні.
Більше десятка країн, здебільшого невеликі острівні держави Карибського басейну та південної частини Тихого океану, щорічно продають громадянство приблизно 50 000 осіб. Для деяких малих держав продаж паспортів став ключовим джерелом наповнення бюджету — у деякі роки для Сент-Кіттсу й Невісу це становило понад 40% доходу
бюджету.
Як формуються ціни на громадянство
Держави перетворили процедуру натуралізації на чіткий прайс-лист. Заявник може зробити пряму дотацію — фіксований безповоротний внесок у державний фонд розвитку країни, або здійснити інвестиції в нерухомість чи бізнес через купівлю схвалених урядом готелів, вілл або державних облігацій.
У Домініці мінімальний внесок до державного фонду для одного заявника становить $200 тисяч. Донедавна одні з найвищих вимог діяли на Мальті — понад €600 тисяч внеску до національного фонду, плюс придбання або оренда нерухомості.
Держави також почали конкурувати між собою, знижуючи ціни та прискорюючи розгляд заявок — карибські країни вдавалися до цього після руйнівних ураганів, щоб випередити
конкурентів.
Український контекст та ризики для безпеки
Україна також має власну історію використання іноземного громадянства як інструменту захисту капіталу чи політичного маневру. Українські політики та бізнесмени в різні роки отримували громадянство інших держав або переносили активи в юрисдикції, де вони краще захищені від української держави. «Золотий паспорт» Кіпру мали чимало українських олігархів, однак програму закрили в листопаді 2020 року через тиск ЄС.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну «золоті паспорти» стали лазівкою для підсанкційних російських олігархів і чиновників, які могли використовувати громадянство третіх країн для вільнішого пересування та обходу персональних обмежень. Європейська комісія та Суд ЄС займають жорстку позицію щодо таких програм: у квітні 2025 року Суд ЄС визнав незаконною програму «золотих паспортів» Мальти, яка залишалася останньою такою схемою в Євросоюзі.
Editor