Читайте рідною: подружжя з окупованих Олешок зустрілося після 4,5 років розлуки

72-річна Лариса Риндова поспішала на зустріч так, ніби йшла на перше побачення. Свого 68-річного чоловіка Сергія вона не бачила чотири з половиною роки, весь цей час він провів в окупованих Росією Олешках на півдні України, повідомляє агенція Reuters.

Подружжя обійнялося біля однієї з лікарень у Києві.

«Не можу повірити, що ти тут», – повторювала Лариса крізь сльози.

«Чесно кажучи, я й сам не можу в це повірити», – відповів Сергій.

Востаннє вони бачилися у 2022 році, коли через три місяці після початку повномасштабного вторгнення Лариса виїхала до сина в Англію. Сергій залишився доглядати за будинком і зрештою опинився в пастці у замінованому місті, де гуманітарна криза ставала дедалі гострішою.

Мешканці Олешок жили під постійними атаками дронів, без світла та опалення. Навесні до міста перестали довозити їжу.

Сергій виїхав 30 жовтня разом із сотнями інших жителів. Евакуацію провели під час режиму припинення вогню, у домовленостях про який брала участь перша леді США Меланія Трамп, а також Папа Римський Лев. Виїзд дався чоловікові важко.

«Серце розривається від думки, що треба все залишити. Дім, рідні, кладовище, там лежать усі твої родичі», – сказав він.

Евакуйованих везли автобусами та літаками через окуповані території, Росію та Білорусь. Лариса тим часом подолала 1200 миль (2000 кілометрів), щоб зустріти чоловіка та забрати його до Великої Британії.

«Який він виснажений. Його важко впізнати», – сказала вона, коли побачила перші фото Сергія.

Сергій назвав Олешки «зоною смерті», де життя людини могло залежати від настрою окремого російського військового. Він виживав завдяки запасам гуманітарної допомоги: локшині, крупам, інколи консервам. Смажив коржі з довоєнного борошна, в якому завівся довгоносик.

«Десь у квітні померли двоє чоловіків, які привозили нам їжу. Після цього доставки повністю припинилися», – розповів він.

Дехто ризикував і йшов пішки або їхав на велосипеді по продукти до Раденська за 20 кілометрів. У лікарні закінчилися медикаменти, а в моргу накопичувалися тіла, бо судмедексперти відмовлялися їхати до міста. За словами Сергія, міни були на всіх дорогах і навіть у місті.

«Хтось ішов зірвати аличу й підривався. Хтось піднімав гриб чи горіх і наступав на міну», – розповів він.

Чоловік каже, що пережив би в Олешках ще одну зиму. Лариса у відповідь лише закотила очі.

«Я відгодую його борщем і варениками», – сказала вона.