Для чого російські дрони залітають на територію НАТО: у американському ISW дали відповідь

8 вересня 2026 року російський безпілотник провів у повітряному просторі Молдови та Румунії близько години, нагадує “Укрінформ“.

Міністерства оборони обох країн підтвердили: дрон типу «Шахед» зайшов у молдовський повітряний простір із боку України, перетнув кордон із Румунією, а потім повернувся до Молдови та впав поблизу села Міхеілені-Векі вже в другій половині дня.

В українських соцмережах стверджували, що йдеться про безпілотник «Герань-4», хоча ISW не може підтвердити цю інформацію незалежно. Офіційні дані Румунії та Молдови про траєкторію та час перельоту дають підстави припускати, що апарат належав до реактивного типу.

Цей епізод не поодинокий. Румунська влада останніми днями фіксувала й інші ймовірні російські безпілотники над своєю територією та поблизу кордонів. 6 вересня сили НАТО відреагували на групу повітряних цілей поблизу румунсько-українського кордону, а 3 та 4 вересня румунські військові виявляли безпілотники біля узбережжя країни.

Москва у виграші: навіть якщо без наміру

ISW підкреслює, що немає підстав стверджувати про навмисне порушення повітряного простору Молдови та Румунії. Проте аналітики інституту вважають: Москва, ймовірно, розглядає ці інциденти як вигідні для себе, навіть коли вони відбуваються без свідомого наміру. Такі порушення змушують НАТО зосереджуватися на захисті власного повітряного простору, ставлять під сумнів гарантії взаємної оборони за статтею 5 Північноатлантичного договору та можуть стримувати країни Альянсу від подальшої підтримки України.

Окремо аналітики звертають увагу на те, що Росія протягом останніх тижнів суттєво збільшила використання реактивних безпілотників типу «Герань». За даними ISW, «Герань-4» може розвивати швидкість до 450 км/год. За такої швидкості безпілотнику потрібно близько шести хвилин, щоб дістатися молдовського кордону з Одеси, та близько 20 хвилин до румунського.

Мінімальний час на реакцію

Можливе використання реактивних «Гераней» залишає Молдові та силам НАТО вкрай мало часу для реагування, зазначають в ISW. Це суттєво ускладнює роботу систем протиповітряної оборони, особливо якщо вони не реагуватимуть на повітряні загрози до моменту перетину ними національного кордону.

В ISW також вважають, що використання «Герані» може бути спрямоване на подальше випробування систем оборони Молдови та НАТО, а також перевірку реакції Альянсу на порушення його повітряного простору. Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко раніше заявляв, що росіяни останнім часом атакували п’ять пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та Румунією.