Том Філп – журналіст і лауреат Пулітцерівської премії, який довгі роки писав для The Sacramento Bee. Після початку повномасштабного вторгнення він знайшов спосіб підтримати українців: орендував житло у харків’ян через платформу Airbnb, щоб вони могли отримати фінансову допомогу.
Так він познайомився з двома жінками – Світланою та Анастасією. Світлана залишилася в Харкові, щоб доглядати за бабусею, яка перенесла інсульт. Анастасія виїхала до Німеччини з маленьким сином, але її чоловік залишився в Україні, допомагаючи людям лагодити телефони, бо зв’язок став життєво необхідним.
Філп не зустрічав цих жінок особисто й навіть не знає їхніх повних імен, але протягом трьох років регулярно орендував у них житло – 62 рази. І щоразу отримував короткі звістки про їхнє життя.
«Наш син був засмучений, – написала Анастасія. – Але, на жаль, за останні роки ми перестали сподіватися на щось».
«Немає слів. Тільки емоції», – повідомила Світлана після чергового обстрілу Харкова.
Філп спостерігав, як із року в рік ці повідомлення змінювалися: від вдячності та надії – до відчаю та зневіри.
“Америка відвертається”
Допомога Україні з боку США стає все менш очевидною. Дональд Трамп, повернувшись до Білого дому, назвав Володимира Зеленського «невдячним диктатором» і змушує Захід сумніватися в подальшій підтримці. Airbnb, який спочатку скасував комісію для оренди житла в Україні, тепер знову стягує плату – ніби війна вже закінчилася.
Тим часом у Харкові обстріли стають дедалі частішими. У січні російська ракета влучила в будинок навпроти квартири Світлани.
«Я почуваюся мішенню на стрільбищі», – написала вона.
Філп розповідає, що щовечора, перевіряючи пошту, знає, що у Харкові сходить сонце – і з ним приходять нові атаки.
«Америка завжди була країною, яка підтримує тих, хто бореться за свободу. Але якщо ми зараз покинемо Україну, що це означатиме? Що нас більше не турбує, що відбувається у світі? Якщо це і є “Америка понад усе”, то чи не означає це насправді “Америка на останньому місці”?» – запитує журналіст.