Заступник міністра закордонних справ України Андрій Сибіга закликав рішуче відстоювати коректну транслітерацію українських топонімів на міжнародному рівні та анонсував новий крок мовної політики — повернення в офіційний ужиток історичних назв іноземних міст українського походження. Про це він написав у своєму Facebook.
За його словами, боротьба з меншовартістю має бути глибокою і послідовною. Він розповів, що нещодавно отримав дипломатичну ноту іноземної держави, але припинив її читати після слова Kiev.
«Далі вже не читав. Розпорядився: “Повернути без розгляду та більше не приймати”»
Сибіга наголосив: перед тим як “поновлювати запевнення в глибокій повазі”, варто спершу вивчити правопис українських назв.
Він зазначив, що правильні форми на кшталт Odesa, Lviv, Chernihiv, Kharkiv, Chornobyl мають стати нормою для всіх міжнародних документів, публічних просторів і цифрових сервісів.
Міністерство вже досягло помітних результатів: коректні українські транслітерації почали використовувати провідні ЗМІ (такі як AP, BBC, The Guardian, ARD), транспортні компанії, як-от Air France, а також сотні аеропортів і уряди інших країн.
Сибіга запевнив, що МЗС системно виловлює помилки і реагує на них:
«МЗС системно працює над виправленням неправильного написання наших топонімів усюди по світу»
Він подякував громадянам, активістам і організаціям, які долучаються до цієї справи, і підкреслив: якщо цього не робитимуть українці, ніхто не зробить це замість них.
Окрему увагу Сибіга приділив новій ініціативі — відновленню українських назв для закордонних міст. Мовиться про ті географічні назви, що мають українське походження або вживалися в українській традиції протягом століть.
«Ми будемо повертати в національному вжитку назви українського походження іноземним топонімам»
Як приклади він навів такі варіанти: Берестя замість Бреста, Білгород замість Бєлгорода, Доброчин замість Дебрецена. Таких назв, за його словами, є чимало. Він нагадав, що українське законодавство прямо передбачає перевагу назв українського походження, якщо вони існують. Йдеться про частину 3 статті 41 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
МЗС, за словами Сибіги, ініціює створення офіційного реєстру українських назв іноземних топонімів. Відповідна робота передбачає міжвідомчу підготовку, публічне обговорення та залучення фахової спільноти.
На завершення дипломат нагадав, що мова — це про самоповагу, і якщо ми не будемо поважати себе, інші теж не стануть цього робити.
«Як у випадку з виправленням некоректного використання іноземцями назв наших міст, так і у випадку переходу на українські назви іноземних топонімів — це насамперед про повагу. Точніше, нашу самоповагу як держави»