Катерина Терехова з гордістю демонструє новий притулок, який вона створила в школі на Закарпатті поблизу кордону зі Словаччиною, Румунією та Угорщиною, розповідає ABC News.
Під час відеодзвінка вона вказує на окремі кімнати для чоловіків, жінок і сімей. Десятки ліжок мають нові матраци та постільну білизну. Санвузли та душові теж нові. Кухня видає безкоштовні страви для мешканців тричі на день. У цій сільській місцевості надворі тихо — відносно безпечний відпочинок для людей, які втекли від терору російського вторгнення.
Терехова приїхала сюди з великою родиною з Києва в перші дні війни і майже відразу почала шукати способи допомоги. Вона є учасницею IT Troops, групи українських технологічних працівників і підприємців, які допомагають з постачанням військам і фінансують гуманітарну роботу. Керувати гуманітарною діяльністю вони доручили Тереховій. Група підтримувала зв’язок із американською благодійною організацією «Razom for Ukraine», якою керують українські та українсько-американські волонтери.
Під час відеодзвінка з деякими членами правління Razom Терехова пояснила проект і передала очікувані витрати на матеріали — вона вже зібрала кошти, щоб покрити знижку на оплату праці та поточні витрати, як-от харчування. Через три дні вона отримала повідомлення від Razom, яке вітало її з грантом у розмірі 28 000 доларів, якого вистачило, щоб покрити всі матеріали.
Razom виділила понад 3 мільйони доларів у вигляді грантів на 98 малих гуманітарних заходів, подібних до цього, після того, як Росія вторглася в Україну наприкінці лютого. Глибокі зв’язки некомерційної організації з Україною допомогли їй налагодити зв’язок із громадськими зусиллями, які, ймовірно, не помічатимуть великі групи допомоги.
Крихітна волонтерська група зараз працює в шаленому темпі. Щодня її лідери та волонтери знають, що робота, яку вони виконують, може стати різницею між життям і смертю для когось в Україні.
Протягом більшої частини своєї восьмирічної історії Razom збирала близько 150 000 доларів на рік, щоб сприяти вільній та процвітаючій Україні. Перед війною у ній було близько 4 тисяч донорів. Але за кілька місяців після вторгнення Razom зібрала 57 мільйонів доларів від понад 150 000 донорів. Вона вже витратила 38 мільйонів доларів на гуманітарну допомогу. Один із головних проектів: закупівля матеріалів для складання та відправлення тактичних медичних аптечок в Україну. Наразі група надіслала 62 000 комплектів — попереду ще більше.
Razom перевершила деякі великі, добре відомі групи гуманітарної допомоги. Project Hope, міжнародна некомерційна організація, яка навчає медичних працівників в Україні з надання допомоги при травмах, отримала понад 21 мільйон доларів на кризу.
«Зібрати 57 мільйонів доларів для України та мати можливість запрограмувати таку велику суму — це справді фантастика», — каже генеральний директор Project Hope Рабі Торбей.
Поки російські війська скупчувалися на кордоні, група Razom вирішила, що в разі вторгнення зосередиться на медичній допомозі. Група почала купувати матеріали для створення тактичних аптечок, які включають такі важливі матеріали, як джгути. Команди волонтерів збирають комплекти на складі в Нью-Джерсі. Волонтери-розробники програмного забезпечення створили систему для відстеження комплектів, щоб група знала, де вони знаходяться в процесі транзиту та коли вони прибувають до місця призначення в Україні. Корпорації допомогли їм знайти місце на вантажних літаках для своїх запасів; транспортна компанія допомогла з логістикою.
Відвантаження, які могли тривати місяцями, займали лише дні. Повільні відправлення могли бути смертельними, і волонтери працювали цілодобово.
«Це наша країна і наш народ, — каже Дора Хом’як, президент Razom. — Ми хочемо переконатися, що вони живі і що є країна, куди можна повернутися, і є країна для наших дітей і наших онуків».
Razom отримала кілька відомих пожертвувань: дружина 45-го віце-президента США Тіппер Гор, співзасновник Netflix Рід Гастінгс і співзасновник Twitter Джек Дорсі дали по 1 мільйону доларів. New York Jets пожертвували 100 000 доларів. Дора Хом’як каже, що організація вже планує майбутнє: «Як тільки бомбардування припиняться, буде й надалі багато роботи».
