На кінець травня 2025 року за межами України через повномасштабну війну перебуває щонайменше 5,6 мільйона українців. Про це йдеться в дослідженні Національного банку України про міграцію, зайнятість та витрати українців за кордоном. У цю цифру не включені ті, хто виїхав до Росії, пише LB.UA.
Найбільше наших громадян — 4,2 мільйона — мають статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу. За даними ООН, лідерами за кількістю наданих статусів залишаються Німеччина (майже 1,2 млн), Польща (987 тис.), Чехія (371 тис.) та Іспанія (236 тис.). Також понад 100 тисяч українців офіційно перебувають у Румунії, Італії, Словаччині, Нідерландах та Ірландії.
Хто вони — українські мігранти?
Переважна більшість українців, які виїхали в перші місяці повномасштабної війни, — це жінки з дітьми: таких було 87%, причому 65% з них — працездатного віку. Близько 70% мігрантів мають вищу освіту.
Поступово структура міграції змінюється: зростає частка чоловіків і тих, хто виїжджає не лише в пошуках безпеки, а й з економічних мотивів. Експерти називають їх квазітрудовими мігрантами.
Робота і витрати
У 2024 році рівень зайнятості серед українців за кордоном зріс до 64%, що на 9 відсоткових пунктів вище, ніж у 2023-му. Водночас більшість працевлаштованих досі зайняті на низькокваліфікованих посадах, особливо в країнах із високими соціальними виплатами.
Показово, що зі зростанням зайнятості зменшилися витрати українців з українських банківських карток за кордоном: якщо у 2024 році середньомісячний обсяг покупок становив 550 млн доларів, то в I кварталі 2025-го — 485 млн доларів.
Перспективи
Євросоюз уже ухвалив рішення про продовження тимчасового захисту до 2027 року. Паралельно Єврокомісія розробляє рекомендації для країн-членів щодо довгострокової інтеграції українців — особливо тих, хто працює або навчається в ЄС. Проте особливо підкреслюється важливість гарантій вільного повернення додому, коли це стане можливим.
Українська міграція, хоч і вимушена, вже перетворилася на структурний фактор, який впливає не лише на Україну, а й на економіки країн-приймачів. І попри невизначеність війни, все більше українців починають наново будувати життя за кордоном — часто з думкою про повернення, але з розрахунком на довгий шлях.