Міністерство культури України включило «Традицію побутування та мистецтво створення сокальської кераміки» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.
Для тих, хто ніколи не чув про Сокаль: це місто у Шептицькому районі Львівської області, де гончарство живе з XV століття і досі не перетворилося на музейний експонат.
Сокальська кераміка впізнавана з першого погляду. Широкі лапідарні мазки зеленого, жовтого й брунатного кольорів на білому тлі, підкреслено великі зображення птахів, гілок, соняшників, пишних квіток, розет і годинника — стилістика, яка не має аналогів в інших гончарних осередках України. Виготовляють вироби вручну, за традиційними прийомами, з багатоступеневим декоративним оздобленням.
Що роблять із цим посудом
Глиняні горщики, макітри, глечики, миски, баньки, кухлі та дзбанки у Сокалі не стоять за склом: їх використовують у щоденному побуті. У такому посуді готують страви, зберігають молочні продукти, воду, зерно, мед. Глина природно утримує температуру і не змінює смакових якостей продуктів.
Деякі вироби мають обрядове значення. Кераміку беруть на весілля, релігійні свята, родинні події, календарні обряди. Декоративні миски, тарелі й кахлі вішають і розставляють в інтер’єрі як знак добробуту родини.
Сьогодні сокальські вироби поєднують традиційні мотиви з ужитковим призначенням і цілком природно входять у сучасне домашнє середовище.
Перелік, якому вже понад десять років
Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України ведеться з 2012 року, і станом на зараз у ньому понад 120 елементів. Після включення до переліку місцеві громади зобов’язані враховувати рекомендації з охорони цих елементів, розроблені Експертною радою з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури.