Розглянемо один з найважливіших аспектів будь-якої мови, який буде корисним для всіх без винятку: слова подяки. Ці прості, але потужні вирази ввічливості є ключем до встановлення дружніх та теплих взаємин. Уміння висловити подяку може значно полегшити спілкування і покращити ваш досвід, а правильно робити це рідною мовою ще й гідно, і приємно. Поради дає LIGA.net.
Дякую чи спасибі?
Це вибір, якого можна й не робити, адже обидва слова українські й частовживані.
«Спасибі» — слово давнє, слов’янське й релігійно наснажене. Утворилось воно зрощенням формули «спаси Біг» [тобто Бог]. За допомогою таких «склейок» у нашій мові виникло ще багато різних слів — скажімо, дванадцять (два на десять), напередодні (на передодні, себто на тому дні, який передує згаданому) чи насамкінець. До речі, слово «спаси» — теж українське, як і «спаситель», «спасати», «спасіння» чи «Спас», хоч, звісно, й не зовсім нейтральне в літературній мові, на відміну від деяких діалектів.
З граматичної точки зору це вигук, він ніяк не змінюється. Прикметник біля нього має стояти середнього роду: велике спасибі, щире спасибі. До речі, саме середнього роду прикметники узгоджуються і з багатьма іншими вигуками й формулами ввічливості: почулось важке «шубовсть!», яке «добридень», таке й «доброго здоров’я».
Слово ж «дякую» — германського походження, рідний брат англійського thank you чи німецького danke. Воно свого часу прийшло в багато слов’янських мов. Ось лише кілька його закордонних братів: дзякуй! — білоруською; děkuji! — чеською; d’akujem! — словацькою; dziękuję! — польською.
На відміну від «спасибі», це не вигук, а повноцінне дієслово. Тому…
а) його можна змінювати за особами: я дякую, ми дякуємо, ти дякуєш, ви дякуєте, вона дякує, вони дякують.
б) у літературній мові його не можна вживати як вигук, себто не можна сказати велике дякую чи щире дякую. До речі, вигуком воно стало лише в білоруській — тому там можна почути «шчыры дзякуй». Наше ж «дякую», як кожне нормальне дієслово, супроводжується прислівниками на зразок «дуже» чи «щиро».
Як можна урізноманітнити свої подяки?
Щоб відповісти на це запитання, ми звернулися до Генерального регіонально анотованого корпусу української мови «Грак» (у його версії Грак-17) — великої, репрезентативної й структурованої колекції україномовних текстів, де можна відстежити вжиток, частоту й популярність певних слів та конструкцій.
Які прикметники найчастіше стоять біля слова «спасибі»? Велике; величезне; щире; окреме; сердечне; людське; особливе; гаряче; щиросердне; превелике; уклінне; товариське; якнайтепліше; щире-дружне; правдиво-щире.
Які прислівники найчастіше стоять біля слова «дякую»? Палко; щиро; дуже; красно; урочисто; тепло; покірно; глибоко; ласкаво; вельми; наперед; окремо; заздалегідь; безмежно; принагідно; гарно; страшенно.