США оголосили новий раунд санкцій проти міжнародної мережі постачання компонентів для іранських ракет і безпілотників. До списку потрапили компанії з Китаю, Туреччини, ОАЕ, Німеччини, Індії, а також України.
У документі Мінфіну США згадується, що українські фірми допомагали з постачанням електроніки для військових літальних апаратів Ірану.
Український слід у схемі
Американське управління контролю за іноземними активами (OFAC) внесло до санкційного списку дві українські компанії — GK Imperativ Ukraina LLC та Ekofera LLC. За інформацією США, ці фірми були структурами, через які іранський агент Бахрам Табібі закуповував аерокосмічне обладнання для держкомпанії Ірану HESA, яка виробляє безпілотники серії Ababil.
Серед компонентів, які надходили в Іран через українські компанії, були датчики, двигуни, альтиметри та магнітометри. Всі вони використовуються у виробництві військової техніки. Постачання координувалися не тільки Табібі, але й іранськими посередниками Батулом Шафіє та Саїдом Пахлавані-Неджадом.
Факт потрапляння українських юридичних осіб до санкційного списку означає повне блокування їхніх активів у США та заборону будь-яких транзакцій із американськими особами. Більше того, будь-які компанії, які на 50% або більше належать цим структурам, також автоматично підпадають під санкції.
Наразі невідомо, чи усвідомлювали українські фірми, в яку схему вони втягнуті. Якщо інформація підтвердиться, це може свідчити про серйозну прогалину в експортному контролі, або, що гірше — про умисну участь у військових схемах держави, яка підтримує тероризм.
Контекст і наслідки
Ці санкції стали частиною ширшої кампанії США з блокування міжнародних мереж, які допомагають Ірану відновлювати свою ракетну й дронову програму після 12-денної війни, у якій, за даними США, значна частина цих потужностей була знищена. Американський уряд прямо вказує, що Іран продовжує порушувати міжнародні зобов’язання та співпрацює з проксі-угрупованнями по всьому Близькому Сходу.
Додатково, до санкційного списку внесено десятки компаній і осіб з ОАЕ, Туреччини, Гонконгу, Китаю та інших країн. Усі вони так чи інакше брали участь у транспортуванні хімічних компонентів для ракетного палива, деталей для дронів, електроніки та інженерних розробок для військових потреб.