США заявили про участь громадян Куби у війні на боці Росії проти України

Державний департамент США поінформував Конгрес, що від 1000 до 5000 громадян Куби можуть брати участь у війні на боці Росії проти України. Про це йдеться у несекретному звіті, переданому законодавцям 8 квітня, пише Axios.

У документі зазначається, що публічні дані не доводять факту офіційного направлення кубинців владою країни. Водночас у звіті наведені суттєві ознаки того, що Гавана могла знати про переміщення бійців, не перешкоджати цьому або вибірково сприяти.

Також у Держдепартаменті вказують, що громадяни Куби стали однією з найбільших ідентифікованих груп іноземних учасників бойових дій на боці Росії. За оцінками українських розвідувальних джерел, кілька тисяч із них можуть бути безпосередньо розгорнуті на лінії фронту.

Посилення тиску з боку США

Оприлюднення цих оцінок відбувається на тлі посилення політики тиску США на Кубу. Адміністрація президента Дональда Трампа застосовує заходи, зокрема блокування постачання нафти до країни, а також веде кампанію, спрямовану на зміну влади в Гавані. Сенатор від Республіканської партії Тед Круз заявив, що кубинський режим підриває інтереси США у світі, і його заміна, за його словами, буде вигідною для Вашингтона та союзників.

Реакція Куби та розслідування

Кубинська влада заперечує офіційну участь у відправленні громадян на війну. Після повідомлень у 2023 році про вербування кубинців Росією в країні було розпочато кримінальні розслідування, пов’язані з торгівлею людьми. За даними уряду Куби, було розглянуто дев’ять справ за участю 40 обвинувачених. Водночас у Держдепартаменті США зазначають, що через закритість судової системи Куби ці заяви неможливо незалежно перевірити.

Геополітичні наслідки

У разі підтвердження інформації про сприяння участі кубинців у війні, це може призвести до подальшої ізоляції Куби з боку США та їхніх союзників і посилення санкційного тиску. Водночас зв’язки Гавани з Москвою можуть залишатися фактором, який дозволяє Кубі розраховувати на економічну підтримку на тлі внутрішньої енергетичної кризи. Ситуація також може вплинути на позиції країн Латинської Америки у виборі зовнішньополітичних орієнтирів.