3 Червня, 2026

Старовинні українські слова, які варто повернути в повсякденне мовлення

Українська мова — жива, гнучка і надзвичайно багата. Вона здатна точно передавати настрій, характер, відтінки емоцій, інтонацій і навіть темперамент, нагадує Osvitoria.

Старовинні українські слова, які варто повернути в повсякденне мовленняЧимало питомих слів і виразів із неї зникли або були витіснені через радянське знецінення, через моду на російську, через урбанізацію. Та зараз — саме час їх повернути.
Мовні марафони, диктанти, зростання популярності української серед дітей і дорослих — це не лише тренд, а й спосіб відчути свою ідентичність. Ми зібрали старовинні й автентичні слова, які легко вписати в побут, описуючи погоду, емоції, страви чи навіть характер когось із сусідів.

Про природу та погоду

  • Бережина — узбережжя
  • Виднокрай — горизонт
  • Сніжиця — завірюха
  • Ляпавиця — сльота
  • Присмерк — сутінки

Дитячий словничок

  • Писклятко — маленька дитина
  • Витребеньки — примхи, забаганки
  • Баляндраси — пусті, веселі балачки
  • Чеберяти — метушитися, дрібно й швидко рухати ногами
  • По грі — усе, гра закінчилася
  • Назвисько — кличка

Старовинні українські слова, які варто повернути в повсякденне мовленняЯкщо хочеться вилаяти

  • Скумасний — поганий, кепський
  • Суціга — хитрюга, пройдисвіт
  • Вар’ят — божевільний
  • Одоробло — незграбна, потворна людина
  • Почвара — страховисько
  • Вайло — неповоротка людина
  • Плюгавий — жалюгідний, огидний

Про рух і подорожі

  • Манівцем, околяса — в обхід
  • Врозтіч — навсібіч
  • Зайцювати — їхати без квитка
  • Длятися — затримуватися
  • Ушелепатися — ненароком десь опинитися

Про смачненьке

  • Кремзлики — деруни
  • Сирівець — хлібний квас
  • Студенець — холодець
  • Бабка — запіканка з круп або сиру
  • Вертун — штрудель
  • Садовина — фрукти
  • Городина — овочі
  • Готовизна — запас їжі

Старовинні українські слова, які варто повернути в повсякденне мовленняПобутові речі

  • Хідник — тротуар
  • Сочка — лінза
  • Партика — скибка
  • Обрус — скатертина
  • Живе срібло — ртуть
  • Мутра — гайка
  • Спиж — бронза
  • Церата — клейонка

Фразеологізми — маловідомі, але влучні

Про негідника чи хитруна:
  • Фіалки в голові / шпаки в голові — легковажна, незріла людина
  • Ще мак росте в голові — зовсім молодий
  • Говорить, мов блекоти об’ївся — плутає думки, говорить незв’язно
  • Грає звитяжця — вдає героя
  • Потайна собака — підступна людина
Коли не за планом:
  • На святого ніде — ніколи
  • Пішов, як рак по дріжджі — дуже повільно
  • Нагнівався, бо муха на ніс сіла — розізлився через дурницю
  • Годувати жданиками / казав пан, кожух дам — обіцяти, але не робити
Старовинні українські слова, які варто повернути в повсякденне мовленняКоли емоції через край:
  • Аж виляски йшли — дуже голосно
  • Аж вухналі кувати зубами — сильно тремтіти
  • Аж з медом та з маком — надто підлесливо
  • Вискочити, як голий козак з маку — раптово з’явитися
  • Втерти часнику — провчити когось
  • Задати перцю з маком — добряче насварити

Прислів’я, що звучать по-нашому

Багато з нас звикли до російських кальок у прислів’ях, але українська має свої, набагато образніші й глибші варіанти.

  • Хто звечора плаче, той уранці скаче — усе ще може змінитися
  • Собака собаці хвоста не відкусить — свої своїх не чіпають
  • Перший млинець нанівець — перша спроба часто невдала
  • Ховай на спід тягар своїх бід — не виставляй проблеми напоказ