Українська мова — жива, гнучка і надзвичайно багата. Вона здатна точно передавати настрій, характер, відтінки емоцій, інтонацій і навіть темперамент, нагадує Osvitoria.
Чимало питомих слів і виразів із неї зникли або були витіснені через радянське знецінення, через моду на російську, через урбанізацію. Та зараз — саме час їх повернути.
Мовні марафони, диктанти, зростання популярності української серед дітей і дорослих — це не лише тренд, а й спосіб відчути свою ідентичність. Ми зібрали старовинні й автентичні слова, які легко вписати в побут, описуючи погоду, емоції, страви чи навіть характер когось із сусідів.
Про природу та погоду
- Бережина — узбережжя
- Виднокрай — горизонт
- Сніжиця — завірюха
- Ляпавиця — сльота
- Присмерк — сутінки
Дитячий словничок
- Писклятко — маленька дитина
- Витребеньки — примхи, забаганки
- Баляндраси — пусті, веселі балачки
- Чеберяти — метушитися, дрібно й швидко рухати ногами
- По грі — усе, гра закінчилася
- Назвисько — кличка
Якщо хочеться вилаяти
- Скумасний — поганий, кепський
- Суціга — хитрюга, пройдисвіт
- Вар’ят — божевільний
- Одоробло — незграбна, потворна людина
- Почвара — страховисько
- Вайло — неповоротка людина
- Плюгавий — жалюгідний, огидний
Про рух і подорожі
- Манівцем, околяса — в обхід
- Врозтіч — навсібіч
- Зайцювати — їхати без квитка
- Длятися — затримуватися
- Ушелепатися — ненароком десь опинитися
Про смачненьке
- Кремзлики — деруни
- Сирівець — хлібний квас
- Студенець — холодець
- Бабка — запіканка з круп або сиру
- Вертун — штрудель
- Садовина — фрукти
- Городина — овочі
- Готовизна — запас їжі
Побутові речі
- Хідник — тротуар
- Сочка — лінза
- Партика — скибка
- Обрус — скатертина
- Живе срібло — ртуть
- Мутра — гайка
- Спиж — бронза
- Церата — клейонка
Фразеологізми — маловідомі, але влучні
Про негідника чи хитруна:
- Фіалки в голові / шпаки в голові — легковажна, незріла людина
- Ще мак росте в голові — зовсім молодий
- Говорить, мов блекоти об’ївся — плутає думки, говорить незв’язно
- Грає звитяжця — вдає героя
- Потайна собака — підступна людина
Коли не за планом:
- На святого ніде — ніколи
- Пішов, як рак по дріжджі — дуже повільно
- Нагнівався, бо муха на ніс сіла — розізлився через дурницю
- Годувати жданиками / казав пан, кожух дам — обіцяти, але не робити
Коли емоції через край:
- Аж виляски йшли — дуже голосно
- Аж вухналі кувати зубами — сильно тремтіти
- Аж з медом та з маком — надто підлесливо
- Вискочити, як голий козак з маку — раптово з’явитися
- Втерти часнику — провчити когось
- Задати перцю з маком — добряче насварити
Прислів’я, що звучать по-нашому
Багато з нас звикли до російських кальок у прислів’ях, але українська має свої, набагато образніші й глибші варіанти.
- Хто звечора плаче, той уранці скаче — усе ще може змінитися
- Собака собаці хвоста не відкусить — свої своїх не чіпають
- Перший млинець нанівець — перша спроба часто невдала
- Ховай на спід тягар своїх бід — не виставляй проблеми напоказ


