Попри публічні заяви президента США Дональда Трампа про наміри покарати Кремль за відмову йти на мирні переговори з Україною, Білий дім досі не запровадив нових серйозних санкцій проти Росії, пише CNBC.
Натомість Москва продовжує ескалацію і нарощує атаки на українські території. На думку аналітиків, така обережність Вашингтона має складні геополітичні причини.
Миротворчий імідж і Нобелівська премія
Президент Трамп прагне закріпити за собою роль лідера, здатного зупинити війну. Саме тому він уникає кроків, які могли б остаточно перекреслити можливість переговорів з Путіним. Аналітики вважають, що глава Білого дому хоче отримати політичні дивіденди як миротворець — і не виключено, що при цьому орієнтується на майбутнє оголошення лауреатів Нобелівської премії миру, яке відбудеться вже в жовтні.
Страх перед надмірним зближенням Росії з Китаєм
Інше важливе міркування — стримування стратегічного альянсу між Москвою та Пекіном. Якщо Захід остаточно ізолює Росію, вона буде змушена ще глибше зануритися в орбіту Китаю. Це означатиме посилення Піднебесної не лише у сфері енергоресурсів і військових технологій, але й в Арктиці — регіоні, що має критичне значення для США. У Вашингтоні побоюються, що Росія стане фактичним сателітом Китаю, і намагаються втримати її хоча б у нейтральному положенні.
Розчарування в Україні
У Києві зростає розчарування з приводу бездіяльності США. Українське керівництво покладало великі надії на дедлайн 8 серпня, встановлений Трампом для припинення вогню. Проте, коли Путін його проігнорував, жодних наслідків не настало. Замість санкцій Трамп зосередився на саміті з російським президентом, який, за оцінкою експертів, не приніс жодних реальних зрушень.
Нова політична архітектура на сході
Поки США обережничають, Росія, Китай та Індія зміцнюють свої зв’язки. На саміті Шанхайської організації співробітництва, що відбувся 1 вересня, лідери трьох країн відкрито демонстрували єдність. Президент Китаю Сі Цзіньпін закликав до спільної протидії «ментальності холодної війни», а Путін заявив, що його серпнева зустріч із Трампом відкрила шлях до врегулювання української «кризи» — саме так він описав повномасштабну війну.
Путін також подякував Китаю, Індії та іншим «стратегічним партнерам» за підтримку, наголосивши, що нова система міжнародних відносин має стати альтернативою західноцентричній моделі безпеки.
Перехрестя рішень
Зволікання Вашингтона із санкціями породжує дедалі більше запитань у Києві та серед європейських партнерів. Україна сподівається, що адміністрація Трампа врешті визнає, що Москва не готова до компромісу, й повернеться до більш рішучої політики стримування. Часу на очікування дедалі менше — геополітична шахівниця змінюється щодня, і кожен нерішучий хід коштує надто дорого.