Вчора, 1 січня 2025 року, Україна стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), отримавши повноправний статус у цій міжнародній організації, пише Ukrinform.
Це дозволяє Україні брати участь у прийнятті ключових рішень, таких як вибори суддів, затвердження бюджету, внесення змін до статуту та інше.
Вперше у будівлі МКС у Гаазі серед прапорів держав-учасниць з’явився і синьо-жовтий стяг України. Як зазначив речник МКС Фаді ель-Абдалла, це є важливим кроком до універсалізації Римського статуту та сигналом для інших країн приєднуватися до глобальної боротьби з безкарністю.
Що змінює членство в МКС для України?
Право голосу: Україна тепер може впливати на вибори суддів, прокурора та його заступників, а також брати участь у прийнятті інших важливих рішень.
Фінансові зобов’язання: як учасниця, Україна долучиться до формування бюджету МКС, який залежить від розміру економіки та кількості населення держави.
Висування суддів: Україна може номінувати кандидатів на посади суддів у МКС за умови відповідності необхідним критеріям, зокрема досвіду в міжнародному чи кримінальному праві.
Вплив на розслідування воєнних злочинів
Членство в МКС не змінює поточних розслідувань, що вже тривають стосовно злочинів, скоєних під час війни в Україні. Ратифікація статуту підтверджує намір країни співпрацювати з судом, але не запускає нових проваджень, оскільки юрисдикція МКС в Україні була визнана ще раніше.
Фаді ель-Абдалла наголосив, що суд не займається справами проти держав, а лише проти конкретних осіб, яких підозрюють у скоєнні найтяжчих міжнародних злочинів. Прокурор МКС на основі доказів вирішує, чи висувати звинувачення і чи просити ордери на арешт.
Символічний та практичний крок
Приєднання України до Римського статуту є важливим сигналом міжнародній спільноті про прихильність принципам справедливості та верховенства права. Це також надає країні додаткові можливості співпраці з міжнародними партнерами у сфері правосуддя.
Нагадаємо, бюджет МКС формується на основі внесків усіх держав-учасниць. Наприклад, найбільшими донорами є Японія та Німеччина. Внесок України буде визначено з урахуванням розміру її економіки та чисельності населення.
