13 Липня, 2024

Весняні свята українців: стародавні традиції, обряди та прикмети

Відзначення народних свят і святкування вікових обрядів допомагають українцям зберегти зв’язок з минулим і передати цінності майбутнім поколінням. Народний календар стає не лише інструментом для підтримки наших традицій, але й джерелом навчання і розвитку духовності.

Весняні свята українців: стародавні традиції, обряди та прикмети

Для наших предків прихід весни був часом радості та надії. Вони відзначали його співами та танцями, вітаючи кожен прояв нового життя в природі: перший спів птахів, розпускання перших квітів і тепло сонячних променів. «На Урок» розповідає про важливі весняні традиції: деякі з них забуті, а деякі українці зберігають і дотримуються їх досі.

Весняний цикл розпочинався 14 березня зі свята Явдохи (Євдокії) — це був час, коли риба розбивала хвостами лід, ластівки поверталися з вирію і прокидався бабак. Наші пращури зустрічали весну цього дня, виходячи на високий пагорб чи забираючись на дерева, щоб закликати її. Господар мав принести до хати талу воду, якою кожен член родини вмивався. Жінки висівали розсаду в горщики, а молодь розпочинала співати веснянки.

На 30 березня, на свято Теплого Олекси, припадала мить, коли зима вже мала згасати. В цей день пасічники відчиняли вулики й молилися за медове літо. Крім того, саме на Олексу дикі звірі прокидалися від зимової сплячки. Це свято супроводжував особливий обряд: люди намагалися знайти квітку рясту й потоптати її. Вважалося, що той, хто це зробить, матиме ще один рік життя. Так походила приказка: «Дай, Боже, потоптати і того року діждати».

Вербний тиждень передує Страсному тижню, за яким йде Великдень. Головним обрядом є освячення вербових гілок, якими потім б’ють членів домашнього господарства, говорячи: «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень — Великдень!». Цей ритуал сприймався як символ очищення та здоров’я.

7 квітня, на свято Благовіщення, наші предки продовжували закликати весну. Зазвичай, це робили молоді дівчата та діти, а також в цей день дівчата виводили перший весняний «кривий танець» після служби. У цей день відмовлялися від шиття та прядіння, бо вважалося, що це може призвести до сварок у родині. Також на Благовіщення не позичали нічого, щоб дім був повною чашею.

До Великодня наші предки готувалися упродовж усього Страсного тижня: прибирали двори від зимового сміття, білили хати, випікали святкові паски, розмальовували писанки та виготовляли крашанки. Великдень — найважливіше християнське свято, що відзначає Воскресіння Ісуса Христа, яке, у новозавітнім переказі, сталося на третій день після Його смерті, у перший день після пасхальної суботи за єврейським календарем.

Весняні свята українців: стародавні традиції, обряди та прикмети

Українська традиція пов’язує Великдень з численними обрядами. Зокрема, люди вірили, що на Великдень важливо зустріти кожну людину з привітанням, навіть якщо вона незнайома або ворог. Існувало повір’я, що те, з чим зіткнетеся першим на вулиці у цей день, визначить вашу справу життя.

У день Вознесіння, наші предки відтворювали хліборобсько-магічні обряди. Наприклад, на Поліссі цього дня виконували обряд «заполювання льону», щоб забезпечити його гарний ріст, тоді як на Чернігівщині та Сумщині готували спеціальні страви, які називалися «христові онучки» — це були своєрідні млинці. З цими стравами люди виходили на ниву, сподіваючись на врожайне зібрання, а також відвідували кладовище, щоб поминати померлих.

На свято Трійці, що також відоме як Зелені свята та припадає на кінець травня, наші предки здійснювали різноманітні обряди, пов’язані з прикрашанням осель зіллям. Гілки клена та липи прикрашали вікна, двері та господарські споруди, а травами прикрашали долівку. На підвіконнях ставили букети із чебрецю, волошок та м’яти. У північних регіонах встановлювали віху — жердину, оповиту зіллям, або прикрашали дерево (зазвичай явір) стрічками та квітами, біля якого молодь веселилась, співаючи пісні, танцюючи та гуляючи. З Трійцею пов’язані також повір’я про русалок, які в ці дні ходять по землі, водять хороводи та співають пісні, заманюючи людей на дно річок.

Після закінчення Русального тижня, влаштовували урочисті проводи русалок: дівчину, вбрану у вінок та сорочку, проводжали з піснями за межі села. Це свято, як правило, завершувало весняний цикл свят, і після нього молодим залишалося зовсім небагато часу на розваги, оскільки наступала гаряча пора на полях.

Прикмети про весну

  • Довгі бурульки – до довгої весни.
  • Грім у березні – до повернення холодів.
  • Рання весна – ознака того, що влітку буде багато негожих днів.
  • Якщо ранньою весною блискає блискавка, а грому не чути – літо буде сухим.
  • Березень сухий, квітень сирий, травень холодний – рік хлібородний.
  • Квітень з водою – травень з травою.
  • У квітні ранковий туман віщує ясну і теплу погоду вдень.
  • Квітень з водою, а травень з травою.
  • Якщо хмари пливуть високо – до гарної погоди.
  • Негода 14 травня віщує холодну і сувору майбутню зиму.
  • Ясний день 19 травня – до врожаю огірків.
  • Дощ пішов 22 травня – чекай рясного врожаю.