6 жовтня 2025 року у Вашингтоні в Інституті аерокосмічних досліджень Мітчелла виступив один із провідних українських пілотів F-16 із позивним “AB”. Він є заступником командира авіакрила Повітряних сил України, яке відзначилося знищенням понад тисячі російських дронів Shahed та крилатих ракет, пише Air and Space Forces.
Його візит дав рідкісну змогу поглянути на те, як змінюється українська авіація та яке значення мають американські винищувачі у захисті українського неба.
AB розповів, як пілоти, що раніше літали на радянських МіГ-29, перейшли на F-16 і тепер виконують до 80% бойових вильотів української авіації.
Незважаючи на обмежені ресурси, українські льотчики та інженери самостійно опановують експлуатацію цих літаків, розробляють нову тактику, підтримують високий рівень боєготовності та продовжують відбивати атаки, працюючи в надзвичайно небезпечному повітряному просторі.
Пілоти літають на моделях F-16 Block 10 та Block 15, наданих партнерами з НАТО. Ці винищувачі дають українським військовим значно кращу обізнаність про повітряну ситуацію, ефективніші радари та точні удари, порівняно з радянськими літаками. Завдання варіюються від повітряної оборони до ударів по наземних цілях.
Особливе враження справляє те, як Україна на практиці впроваджує концепцію маневрової війни, відому як Agile Combat Employment (ACE). Українські ескадрильї постійно змінюють розташування, працюють з мінімальною інфраструктурою і продовжують літати навіть під обстрілами. Жодна авіабаза не була виведена з ладу, хоча війна триває вже майже чотири роки.
Нові виклики не змушують себе чекати
AB наголосив на тому, що російські засоби радіоелектронної боротьби стають усе складнішими: глушіння, обман та перешкоди — це щоденна реальність. Тому критично необхідні сучасні засоби протидії та логістична підтримка. Він також подякував народу США за допомогу, але підкреслив, що для перемоги необхідно більше — сучасні F-16 Block 70 та ракети.
«Цілей ще дуже багато», — резюмував пілот.
На думку автора статті, генерала ВПС США у відставці Девіда Дептули, досвід України — це не лише приклад мужності, а й унікальна лабораторія сучасної повітряної війни. Попри відсутність підтримки американських інструкторів чи радників, українці самі адаптують і розвивають тактики, які можуть бути безцінними й для країн НАТО. Проте чинна політика США не дозволяє спостерігати за цими процесами безпосередньо, що є великою втратою для Альянсу.
Росія вчиться на українському досвіді — і за нею спостерігають інші авторитарні режими: Китай, Іран, Північна Корея. Якщо США й надалі зволікатимуть із підтримкою, ці країни отримуватимуть цінні уроки, як протистояти Заходу. А отже, допомога Україні — це інвестиція у власну безпеку.