У Міннеаполісі співробітники ICE у січні затримали 39-річного українця Дмитра Кулика, який перебував у США на законних підставах. Йому загрожує депортація, хоча його документи були подані на продовження статусу. Випадок не поодинокий і, за свідченнями адвокатів та самих біженців, може свідчити про посилення контролю щодо українців, пише KP.UA.
Кулик приїхав до США наприкінці 2023 року як супроводжуючий дружини з інвалідністю разом із трирічною донькою. Родина отримала право жити і працювати в країні за гуманітарною програмою Uniting for Ukraine, яка поширюється приблизно на 280 тисяч громадян України. Для продовження перебування чоловік подав заяву 5 червня, а його дружина сплатила $2040 зборів за оформлення документів для себе та дитини. Їхні дозволи вже продовжили, тоді як його заявка залишилась на розгляді.
Затримання під час роботи
1 січня чоловіка затримали на парковці Walmart у місті Мейпл-Гроув, коли він працював водієм-кур’єром і забирав замовлення. Троє агентів ICE оголосили його «нелегалом», після чого його помістили до в’язниці округу Кандійохі у Віллмарі та почали процедуру депортації. Адвокат сім’ї заявила, що відомства не пояснюють причини затримання і не відповідають на запити.
Сам Кулик стверджує, що не мав судимостей, платив податки, працював на кількох роботах і вчасно подавав усі документи. З-за ґрат він повідомив журналістам, що виконав усі вимоги влади й не розуміє, чому опинився під вартою. Його родина тепер боїться виходити з дому, а стан здоров’я дружини погіршився. У Чорноморську, де вони жили раніше, їхню вулицю зруйнували обстріли.
Посилення контролю і бюрократичні ризики
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році десятки тисяч українців прибули до США, частина через кордон із Мексикою, інші через гуманітарні програми. Окрім них, у березні 2022 року США надали українцям тимчасовий захист за механізмом TPS, який дозволяє легально жити і працювати в країні, але не застосовується автоматично та вимагає відповідності критеріям і датам подачі документів.
За даними NPR, у листопаді-грудні минулого року США депортували 50 українців, а загалом до кінця року — 150. Агентство Reuters повідомляло про випадки втрати дозволів на роботу після подання документів на продовження статусу. Люди змушені витрачати заощадження або позичати гроші, очікуючи рішення.
Дорожчі заявки і затримки розгляду
Після зустрічі президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом адміністрація США тимчасово призупинила обробку заяв на участь у програмі для українців, пославшись на міркування безпеки. Пізніше федеральний суд зобов’язав відновити розгляд заявок.
За пів року влада опрацювала лише близько 1900 заяв на продовження перебування серед громадян України та інших країн. Також запровадили додатковий збір $1000 за гуманітарні заяви на додачу до $1325 з особи. Юристи повідомляють, що отримують десятки звернень щотижня від українців, чиїх родичів затримали під час роботи або рейдів.
Деякі громадяни України вирішують виїхати самостійно. Шестеро з 24 опитаних Reuters наприкінці минулого року залишили США, щоб уникнути затримання або примусового відправлення до третіх країн.