США протягом століть були країною, куди їхали за свободою і можливостями. Серед мільйонів емігрантів є чимало українців, які залишили слід в американській науці, культурі, авіації, кіно та технологіях, зазначає Укрінформ.
Їхні долі були різними, але всіх їх поєднувало одне — коріння, пов’язане з Україною.
Наука й технології
Степан (Стівен) Тимошенко (1878–1972). Уродженець Чернігівщини, якого вважають засновником сучасної прикладної механіки та опору матеріалів. Після революції емігрував до США, де працював у компанії Westinghouse Electric, а потім викладав у Мічиганському та Стенфордському університетах. Його підручники з механіки та теорії пружності перекладені 36 мовами і десятиліттями були стандартом в університетах усього світу. Брати Степана, архітектор Сергій і економіст Володимир, також емігрували до США і викладали в американських університетах. Син Сергія Олександр будував метро у Вашингтоні та хмарочоси в Нью-Йорку.
Ігор Сікорський (1889–1972). Народився в Києві, у 24 роки створив легендарний чотиримоторний літак «Ілля Муромець». Після більшовицького перевороту емігрував до США, де 1923 року заснував компанію Sikorsky Aircraft. Саме він перетворив вертоліт з експериментальної машини на практичний транспортний засіб. У США Сікорський створив 17 типів літаків і 18 типів вертольотів. Від часів президента Ейзенхауера й донині президенти США літають на гелікоптерах його компанії.
Георгій (Джордж) Кістяківський (1900–1982). Народився в Боярці під Києвом, після арешту більшовиками емігрував до США, де з 1930 року працював у Гарвардському університеті. Під час Манхеттенського проєкту очолював відділ вибухових речовин у лабораторії Лос-Аламоса і розробив так звані вибухові лінзи — систему синхронізації вибуху, без якої плутонієва бомба не спрацювала б. У 1959–1961 роках був науковим радником президента Ейзенхауера. Студенти Гарварду згадували його як блискучого лектора з театральною манерою викладання. Його донька Віра стала першою жінкою-професором фізики в MIT.
Теодосій Добжанський (1900–1975). Народився в Немирові, у 27 років емігрував до США. Провів більшу частину кар’єри в Колумбійському та Рокфеллерському університетах. Його праця «Генетика та походження видів» (1937) поєднала дарвінівську теорію еволюції з генетикою Менделя і заклала основи сучасної еволюційної біології. Добжанський також активно виступав проти псевдонаукових расових теорій після Другої світової. Його фраза «Ніщо в біології не має сенсу, окрім як у світлі еволюції» стала неофіційним девізом сучасної біології.
Любомир Романків (1931–2024). Уродженець Жовкви на Львівщині, провідний інженер компанії IBM, де пропрацював понад пів століття. Його розробки у сфері магнітного запису та магнітних головок зробили можливим створення сучасних жорстких дисків і персональних комп’ютерів. За життя запатентував 67 винаходів і опублікував понад 150 наукових праць. Завжди наголошував на своєму українському походженні.
Михайло Яримович (1933). Народився в родині тернополян, які після Другої світової виїхали до Америки. Працював у NASA над програмою «Аполлон» як один із системних інженерів проєкту польоту на Місяць. Українські колеги жартома називали його «тим, хто не пустив москалів на Місяць». Згодом став науковим радником ВПС США, працював із НАТО, керував міжнародними аерокосмічними дослідженнями.
Гайдемарі Стефанишин-Пайпер (1963). Астронавтка NASA, офіцерка ВМС США. Здійснила два польоти в космос і п’ять виходів у відкритий космос. Батько астронавтки — уродженець Львівщини, колишній остарбайтер, який після війни опинився в США. Виросла в активному українському середовищі Міннеаполіса, була членкинею Пласту й завжди говорила і говорить про своє українське коріння.
Культура
Варвара (Барбара) Каринська (1886–1983). Уродженка Харкова, художниця з костюмів, яка змінила естетику американського балету. Авторка сучасної балетної пачки «пудра-пуф». Понад пів століття співпрацювала з Джорджем Баланчиним, створивши костюми до понад 70 постановок New York City Ballet. Також працювала для Голлівуду — її клієнтками були Марлен Дітріх, Інгрід Бергман, Джуді Гарленд, Вів’єн Лі. У 1948 році здобула премію Academy Awards.
Олександр Архипенко (1887–1964). Київський скульптор, один із піонерів кубізму. З 1923 року жив і працював у США, де став важливою постаттю американського модернізму. Заснував власні мистецькі школи, викладав у провідних університетах. Його роботи експонувалися в Музеї мистецтва Метрополітен. Залишив понад тисячу скульптур і творів живопису.
Дмитро Тьомкін (1894–1979). Народився в Кременчуці, навчався у Петербурзькій консерваторії. Після еміграції до США написав музику до понад 140 фільмів. Найвідоміші саундтреки — «Рівно опівдні», «Це чудове життя», «Старий і море». Особливо успішно працював у жанрі вестерну. Був номінований на Oscar 22 рази і здобув його чотири рази. На запитання, як йому вдається так точно відчути дух американського Заходу, відповідав: «Бо степ є степ».
Джек Пеланс (Володимир Палагнюк, 1919–2006). Народився в родині українських емігрантів із Галичини, які працювали на шахтах Пенсильванії. Під час Другої світової служив пілотом бомбардувальника, після війни вивчав акторське мистецтво у Стенфорді. Кар’єру починав на Бродвеї поруч із Марлоном Брандо. Став зіркою голлівудських вестернів. Отримав Oscar у 1991 році за роль у фільмі «Міські піжони».
Квітка Цісик (1953–1998). Народилася в Нью-Йорку в родині українських емігрантів. Під псевдонімом Кейсі Цісик виконувала рекламні джинґли для Ford і Coca-Cola, співпрацювала з Майклом Джексоном. Саме її вокал звучить у пісні You Light Up My Life, що здобула Oscar. Водночас записувала українськомовні альбоми, які стали знаковими для діаспори в усьому світі.
Павло (Пол) Плішка (1941–2025). Онук українських емігрантів, які працювали на вугільних шахтах. Понад 50 років був зіркою Метрополітен-опери, де виконав 88 партій і взяв участь у 1672 виставах. Виступав у Ковент-Гардені та Ла Скала. Його ім’я внесено до Зали слави великих американських оперних співаків у Філадельфії.
Бізнес і технології
Володимир (Вільям) Джус (1895–1964). Народився в селі Чернихівці на Тернопільщині, підлітком емігрував до Нью-Йорка. У 1930-х роках створив революційне кріплення швидкої дії для авіації — «замок Джуса», який під час Другої світової встановлювали на більшість літаків країн антигітлерівської коаліції. Заснував Dzus Fastener Company і Український інститут в Америці — одну з найвідоміших українських інституцій у США.
Макс Левчин (1975). Народився в Києві, після розпаду СРСР емігрував до США, закінчив Іллінойський університет. Наприкінці 1990-х разом із Пітером Тілем створив PayPal — сервіс, який змінив онлайн-комерцію. Також був одним із піонерів технології CAPTCHA та першим інвестором Yelp. Згодом заснував фінтех-компанію Affirm. У 2026 році Forbes включив його до переліку найуспішніших self-made підприємців США.
Ян Кум (1976). Народився в Києві, виріс у Фастові, після розпаду СРСР емігрував із родиною до США. Працював у Yahoo!, де познайомився з Браяном Ектоном. У 2009 році вони створили WhatsApp. У 2014 році Facebook придбала сервіс за $19 мільярдів — це була одна з найбільших угод в історії технологічної індустрії.
Юрій Гогоці (1961). Випускник Київського політехнічного інституту, наймолодший доктор наук з хімії в Україні на час захисту. Нині — професор Дрексельського університету у Філадельфії. Один із найцитованіших учених світу: його праці у сфері нанотехнологій, суперконденсаторів і нових вуглецевих матеріалів згадували понад 300 тисяч разів. Дослідження Гогоці застосовуються в сучасній електроніці, енергетиці та біомедицині.