Шість фільмів, які десятиліттями вважалися втраченими, тепер доступні на платформі ДЦ.Онлайн безкоштовно і для всіх, повідомляє Довженко-Центр.
У 2024 році Федеральний архів Німеччини (Bundesarchiv) передав Довженко-Центру відреставровані цифрові копії українських фільмів. До Німеччини ці стрічки потрапили під час Другої світової війни.
Повернення відбулося за сприяння Адельгайд Гефтберґер і колективу Bundesarchiv та Івана Козленка з боку Довженко-Центру.
Які фільми повернулися
Серед шести фільмів — матеріали різних жанрів і різного походження. Два анімаційні фільми 1930-х років: «Чванливе курча» Іполита Лазарчука (1936) та «Прощання на крижині» Іполита Лазарчука і П. Каца (1938). Їхня поява особливо важлива: вони свідчать про рівень розвитку української анімації, яка після 1940-х років була фактично перервана на двадцять років.
Документальна стрічка «По Дніпру» Ісаака Животовського (1940) зберегла кадри будівництва Дніпрогес. Фільм «У колишньому гнізді мракобісся» Михайла Романова (1938) — хроніка Києво-Печерської лаври часів радянського панування. Ігрова стрічка «Про пана Лебеденка» Бориса Каневського (1938) та «Шкурник» Миколи Шпиковського (1929) доповнюють колекцію.
Окремо виділяється «Більшовицькі злочини 21 серпня 1919 року, або Дні київського терору» — денікінська пропаганда, знята 1919 року, яка зафіксувала наслідки червоного терору в Україні. І «Яром, хлопці, яром» — поетична екранізація козацької бандурної думи, яка в радянський час була під забороною.
Білі плями в кінематографі
Повернення цих фільмів заповнює конкретні прогалини в документації українського кіно. Документальні стрічки зберегли вигляд українських міст до руйнувань Другої світової війни: до змін, які в багатьох випадках були незворотними. Анімаційні роботи 1930-х дають уявлення про школу, яка розвивалася і була перервана зовнішніми обставинами.
Більшість цих матеріалів раніше в Україні просто не існувала у доступному вигляді. Тепер вся колекція відкрита на платформі ДЦ.Онлайн.