Вона була художницею, дизайнеркою, рятівницею вишивки, засновницею балетної моди нового типу, а також лауреаткою премії «Оскар» за найкращі костюми, та попри все вона залишилася українкою. Про Варвару Каринську розповідає “РБК Україна“.
Варвара Каринська (уроджена Жмудська) народилася 3 жовтня 1886 року в Харкові, у заможній купецькій родині, розповы Вона була третьою з десяти дітей і з раннього віку виявляла інтерес до мистецтва, особливо до вишивки. Навчалася на юридичному факультеті Харківського університету, але її доля виявилася набагато більш різноманітною і драматичною.
Протягом життя Каринська пережила втрату чоловіків, революцію, репресії, еміграцію та світову війну. Проте в кожному етапі її супроводжували мистецтво, сміливість і глибока прив’язаність до української культури.
Як вона врятувала українську вишивку
У 1924 році Каринська, ризикуючи власною свободою, вивезла з СРСР колекцію української церковної вишивки XII–XIII століть. Під приводом організації виставки робіт своїх учнів у Європі вона сховала стародавні вишивки під шаром «радянських» тематичних робіт, а фамільні коштовності — у шапці доньки. Її обман не був розкритий завдяки тому, що в ті часи митники ще не мали рентгенівських апаратів.
Уникнувши переслідувань радянської влади, Каринська оселилася в Парижі, де працювала з найвидатнішими художниками того часу — Сальвадором Далі, Марком Шагалом, Жаном Кокто. Вона створювала костюми для балетних труп і театральних постановок, що заклало фундамент її майбутньої слави у США.
Американська кар’єра: від балету до Голлівуду
У 1939 році Каринська переїхала до Нью-Йорка, де відкрила власне ательє разом із сином. Вона стала головною костюмеркою для постановок Джорджа Баланчина — засновника Школи американського балету. Сам Баланчин називав її «Шекспіром костюму».
Каринська здійснила справжній прорив у сценічній моді: замінила важкі балетні пачки з обручами на легші, багатошарові конструкції, які дозволяли танцівницям рухатись вільно, зберігаючи естетику класичного балету. Її нововведення стали стандартом у балетному світі.
«Оскар» за костюми для «Жанни д’Арк»
У 1948 році Варвара Каринська стала першою українкою, яка отримала премію Американської кіноакадемії «Оскар». Відзначено її було в категорії «Найкращий дизайн костюмів» за фільм «Жанна д’Арк» з Інгрід Бергман у головній ролі. У цій історичній драмі Каринська створила костюми, що вразили кінокритиків і глядачів достовірністю та художньою глибиною.
У 1952 році вона знову потрапила до списку номінантів на «Оскар» — цього разу за костюми до фільму-балету «Ганс Крістіан Андерсен».
9000 костюмів, вірність вишивці і довге життя
За свою кар’єру Каринська створила понад 9000 костюмів. Її одяг носили Марлен Дітріх, Джуді Гарленд, Вів’єн Лі та інші зірки. Попри блискучий успіх, вона до останніх днів не розлучалася з п’яльцями — вишивання залишалося її особистим оберегом і джерелом сили.
Варвара Каринська померла в Нью-Йорку 18 жовтня 1983 року у віці 97 років. Її внесок у світове мистецтво, балет і збереження української культурної спадщини залишається непереоціненним.