На фестивалі Burning Man 2025 українська команда Ukrainian Witness знову вразила світ — попри стихійне лихо, що зруйнувало їхню попередню роботу, митці не здались, розповідає The New Voice of Ukraine.
Вони створили нову інсталяцію під назвою No Fate — буквально з уламків попередньої, “Black Cloud”, знищеної бурею в пустелі Невади 24 серпня, у День Незалежності України.
Новий арт-об’єкт — це не лише символ стійкості, а й пряме культурне посилання на культовий фільм “Термінатор 2”. Назва No Fate (“Немає фатуму”) походить від цитати Джона Коннора:
“No fate but what we make” — “Немає долі, окрім тієї, що ми творимо самі”.
Для творців інсталяції цей меседж став ключовим. За словами засновника проєкту Віталія Дейнеги, саме кадр із Сарою Коннор, яка кричить ці слова, став емоційним натхненням для нової роботи.
“Ця цитата — не лише про технології чи війну, — написав Дейнега у Facebook. — Вона про здатність людини змінювати хід історії. Як ми змінили долю зруйнованої скульптури, зібравши з уламків нову. Як Tapolsky, який виступив на милицях поруч із нею, не здався після травми”.
Справді, DJ Tapolsky (Анатолій Тапольський) — ветеран війни та культова фігура української драм-енд-бейс сцени — повернувся до Burning Man, попри перелом ноги під час бурі. Його сет біля No Fate став символічним актом непокори та сили духу. До цього він вже виступав на фестивалі у 2024 році біля української інсталяції I’m Fine.
Інсталяції як зброя інформаційного фронту
Цього року команда Ukrainian Witness, медіаініціатива, що документує війну та створює художні інтервенції, презентувала одразу дві повноцінні скульптури: спочатку Black Cloud, а після її руйнації — No Fate.
Над обома працювали художник Олексій Сай, продюсерка Марія Мороз та засновник ініціативи Віталій Дейнега.
Скульптура No Fate стала продовженням лінії українських інсталяцій на Burning Man — Phoenix (2023) та I’m Fine (2024). Кожен з об’єктів — це художній маніфест проти війни, заклик до дій та вияв незламності. У випадку No Fate це ще й нагадування світові: якщо Захід не активізується в гонці технологій і захисту, наслідки відчують усі.
“Це не про те, скільки разів ти впав, — зазначає Дейнега, — а про те, скільки разів ти підвівся. І що зрозумів кожного разу”.