За кордоном перебувають близько 6 мільйонів українських біженців. Більшість з них підтримує зв’язок з Батьківщиною і планує повернутися. Дослідження «Вокс Україна» щодо настроїв українців, які залишаються за кордоном або вже повернулися, дозволяє виявити чинники, які впливають на рішення та бажання повернутися.
Для цього дослідження «Вокс Україна» використали дані опитування соціологічної компанії «Factum Group», проведеного в липні-серпні 2023 року.
Серед біженців (тобто тих, хто на момент опитування перебував за кордоном) рідше повертаються ті, хто планував емігрувати ще до війни, а також ті, хто виїхав у лютому-березні 2022 року. Те саме стосується осіб зі статусом біженця (не тимчасового переселенця, який має переважна більшість) та тих, хто не відвідував Україну з лютого 2022 року.
Важливими факторами тяжіння (тими, що підвищують ймовірність того, що особа планує повернутися) є покращення безпекової ситуації, кращі можливості працевлаштування в Україні, туга за домівкою, бажання, щоб їхні діти навчалися в Україні, а також бажання брати участь у відбудові України. Вищий рівень життя за кордоном зменшує бажання повернутися.
Опитування показало, що українські біженці дуже активно залучені в українське життя. Понад 90% переглядають новини про Україну кілька разів на тиждень і частіше, а близько 60% читають новини щодня. Основними новинними каналами для українських біженців є Telegram та інші соціальні мережі, а також українські онлайн-ЗМІ. Українські біженці досить активно діляться інформацією про Україну у своїх громадах.
У «Вокс Україна» наголошують, що ця «народна дипломатія» може бути використана для підвищення рівня підтримки України серед населення країн-союзників України, а також для протидії російській дезінформації.
Так, 5% респондентів опитування сказали, що дуже часто бачать російську дезінформацію в країні перебування, а 15% сказали, що стикаються з нею час від часу. У країнах з найбільшою кількістю українських біженців (Німеччині та Польщі) ця проблема не стоїть надто гостро — лише 9% та 7% мешканців цих країн повідомили, що часто чи іноді бачать російську дезінформацію. Проблема набагато більша в Італії, Болгарії, Словаччині та Чехії (понад 20% респондентів, які проживають у цих країнах, досить часто стикаються з російською дезінформацією). Втім, про інші країни даних недостатньо, щоб зробити чіткі висновки.
«До українських біженців слід ставитися не як до втрати, а як до активу», — підсумовують в «Вокс Україна». В організації відзначають, що багато з них повідомили про придбання нових навичок, які стануть у пригоді під час процесу відновлення. При чому, як пояснює «Вокс Україна», комунікація з боку уряду, що заохочує людей підтримувати зв’язки з Україною та популяризувати Україну в країнах перебування, необхідна як біженцям, так і Україні, яка потребує сталої підтримки демократичного світу.