18 Травня, 2024

Інститут національної пам’яті визнав Булгакова символом імперської політики РФ

Письменника Михаїла Булгакова визнали символом російської імперської політики, і тепер подальше використання його імені в назвах географічних об’єктів, компаній та наявність пам’ятників на його честь у публічному просторі вважатиметься пропагандою цієї політики, пише Babel.

Про це йдеться у висновку Експертної комісії Українського інституту національної пам’яті.

Комісія вважає Булгакова світоглядним імперіалістом і затятим українофобом, який «попри роки життя в Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її лідерів».

«З усіх російських письменників того часу [Булгаков] найближче до нинішніх ідеологів путінізму та кремлівського виправдання геноциду в Україні. Його світогляд стояв на позиціях російського імперіалізму, білогвардійства, він схвалював експансію Російський комунізм», – йдеться у висновку.

В Інституті національної пам’яті також кажуть, що у творах письменника немає жодного позитивного українського героя. Натомість він пародіює чи глузливо спотворює українську мову, висміює українську автокефальну церкву та заперечує саме існування української нації. Як приклад комісія наводить, серед іншого, п’єсу «Дні Турбіних», «антиукраїнський зміст якої відзначили вітчизняні митці ще в 1929 р.», а також повість «У ніч на 3-тє число», яка має антиукраїнське спрямування через гротескне зображення вояків першої Української дивізії синьожупанників.

У повісті Булгакова «Я вбив» комісія Інституту національної пам’яті вбачає наративи нинішніх кремлівських пропагандистів Олександра Дугіна, Володимира Соловйова та Ольги Скабеєвої. Крім того, комісія стверджує, що сюжет містить ідеологію фашизму:

«Пораненого українського військового лікаря вбиває персонаж лікаря, alter ego Булгакова, лише через його національність. Автор, лікар за фахом, художньо смакує момент вбивства та, керуючись ідеєю етноциду, доводить абсурдну тезу: клятву лікаря, клятву Гіппократа, можна порушити».