Міністерство культури та інформаційної політики України внесло традицію створення бойківської писанки до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Бойківська писанка — це не просто прикрашене яйце, а цілий світ символів, обрядів і вірувань. Кожна лінія та кожен колір на писанці мають глибоке значення, пов’язане з природою, космосом і життям людини.
Ця традиція поширена у місцях компактного проживання бойків, зокрема в містах Турка та Самбір, а також у селах Самбірського району Львівської області та деяких селах Закарпатської області. За кордоном вона зберігається в Ізраїлі, Канаді, Австралії, Великобританії, Бельгії та Польщі.
Традиційно писанку створювали жінки та дівчата напередодні Великодня. Майстрині, використовуючи булавку (голку, загострену дерев’яну паличку або загострений сірник), через зображення на писанках передавали знання про світобудову і закріплювали сімейні традиції з покоління в покоління. Існувала приказка: «Паски напекли, масла наколотили, писанки навоскували, все до Паски приготували». А про дівчат казали: «Яка дівочка, така й писаночка».
Писанка є оберегом, символом родючості та відродження життя. Її створення — це ритуал, супроводжуваний молитвами та особливими умовами. Кожна деталь орнаменту, а їх понад 100 різновидів, має своє значення. Символи на бойківських писанках відображають уявлення про природу, всесвіт, сонце, місяць та зорі, а також світобудову, спіралі або «кривульки» як символи взаємозв’язку та повторюваності життя, зв’язку між поколіннями і змінюваності річного циклу.
Колір також має значення: червоний — радість життя, жовтий та оранжевий — символ природних світил, зелений — пробудження природи, коричневий — коріння роду, матінка-земля, білий — чистота помислів і діянь, темний та чорний — пошана душам.
Сьогодні бойківська писанка не лише символ української культури, а й засіб збереження ідентичності бойків. Завдяки нематеріальній культурній спадщині спільнота зберегла свої традиції. Процес створення писанки також слугує певною психологічною терапією, засобом релаксації та заспокоєння, сприяє відновленню психічного стану людей, які страждають від війни.