27 серпня виповнилося 169 років з дня народження Івана Франка — людини, яку сучасники справедливо називали «титаном праці» і «академією в одній особі», пише Espreso Zahid.
Його талант був багатогранним, а працездатність — вражаючою: понад шість тисяч творів, переклади з 48 мов світу, перша докторська дисертація з філософії, написана українцем, і вагомий слід у науці, політиці, журналістиці та культурі.
Письменник, якого не зупинили ні цензура, ні хвороба
Франко писав майже до останніх днів життя — навіть тоді, коли хвороба скувала його руки, він продовжував диктувати нові тексти. Його творчість охоплює всі жанри — від віршів і драм до наукових праць і казок. Читачам добре відомі «Захар Беркут», «Мойсей», «Украдене щастя» та «Лис Микита». А образ Каменяра з однойменного вірша став символом українського прагнення до поступу.
Університет у людському тілі
Іван Франко володів енциклопедичними знаннями та феноменальною пам’яттю. У гімназії він знав напам’ять «Кобзаря», а з роками опанував десятки мов. Його переклади з вавилонської, латини та давньогрецької досі вражають. Попри те, що здобув докторський ступінь у Віденському університеті, через політичну неблагонадійність так і не став професором у Львові — тепер університет носить його ім’я.
Франко і суспільство: від фемінізму до політики
Франко був одним з перших українців, хто відкрито підтримав феміністичні ідеї. Завдяки йому вийшов перший український жіночий альманах «Перший вінок». Він також став співзасновником першої української політичної партії. У його житті тісно переплелися літературна праця та громадянська активність — і те, й інше він розглядав як інструмент пробудження і просвіти народу.
Людяність і гумор — частина величі
Попри сувору працю, Франко мав м’яке серце й чудове почуття гумору. Він доглядав покалічених тварин, затримався на власне весілля через книжку, а лавровий вінок від друзів одного разу… став приправою до борщу. Франко не лише писав про людей — він залишався Людиною з великої літери.
Незабутній спадок
Іван Франко помер у 1916 році, не дочекавшись оголошення результатів Нобелівської премії, на яку його висунули. Його твори й сьогодні перекладають, вивчають, перечитують і цитують. Каменяр залишається одним із духовних стовпів української нації — символом розуму, праці, відданості і нескореності.
На жаль, сьогодні, у день народження Франка, 27 серпня 2025 року, на 110-му році після його смерті, у Львові помер його правнук Петро Галущак — нащадок великої родини, ім’я якої назавжди вписане в історію України.