24 лютого 2026 року, у четверті роковини початку повномасштабного вторгнення Росії, президент України Володимир Зеленський звернувся до громадян. У промові він згадав перші години великої війни, ключові етапи спротиву та окреслив принципи, з якими Україна підходить до можливих переговорів про завершення війни.
Глава держави розпочав із нагадування про прогнози Кремля щодо «Києва за три дні» й наголосив, що сама ця фраза стала символом прорахунку агресора та стійкості українців.
«Сьогодні рівно чотири роки, як Путін бере Київ за три дні. І ось це насправді дуже багато говорить про наш спротив», — зазначив він, підкресливши, що за цими словами стоять мільйони наших людей, їхня сміливість і витримка.
Президент детально зупинився на перших днях вторгнення. Він пригадав розмову з тодішнім президентом США Джо Байденом у бункері на Банковій, де пролунала пропозиція евакуації.
«Я відповів, що мені потрібна зброя, а не таксі», — сказав Зеленський. За його словами, у той момент українці були живими людьми зі страхом і болем, але водночас розуміли: іншої України в нас немає.
Згадав він і про чинного президента.
«І я дуже хочу одного дня прийти сюди з президентом США. Я точно знаю: тільки побувавши в Україні й побачивши на власні очі наше життя і боротьбу, відчувши наших людей і ось це море болю, – тільки так можна зрозуміти, про що ця війна насправді».
Від “броніків” до власної далекобійності
У зверненні президент окреслив шлях, який пройшла держава за чотири роки — від критичної нестачі озброєння до розбудови власного військового виробництва.
«Україна пройшла шлях від точки, коли нам передавали “броніки”, до точки, коли ми самі робимо більше 3 мільйонів ефпівішок на рік», — наголосив він.
Зеленський згадав про появу в українському небі систем Patriot, IRIS-T, NASAMS та винищувачів F-16, а також про розвиток власної зброї та далекобійних спроможностей. За його словами, країна перейшла від прохання закрити небо до здатності збивати сотні шахедів за ніч.
Президент також перерахував ключові події війни: звільнення Балаклії, Ізюма, Куп’янська, Херсона, витіснення російських військ із Київщини, Сумщини та Чернігівщини, повернення контролю над островом Зміїний. Окремо він згадав про знищення крейсера «Москва», підкресливши, що з часом те, що колись ставало великою новиною, перетворилося на системну роботу українських сил.
У промові пролунали й назви міст і місць, які стали символами воєнних злочинів Росії: Буча, Ірпінь, Маріуполь, Оленівка, Краматорськ, «Охматдит».
«Українці цього не забудуть», — заявив Зеленський, наголосивши, що відповідальність за агресію має нести Росія.
Перемовини без “обнулення”
Окрему частину звернення президент присвятив темі можливих мирних переговорів. Він підтвердив, що перед кожним раундом перемовин дає команді чіткі директиви, які оформлюються закритими указами. Головний принцип залишається незмінним: не обнулити всі ці роки, не знецінити всю боротьбу, відвагу, гідність, усе, що Україна пройшла.
Зеленський наголосив, що угода про мир має бути не формальністю, а документом із реальними гарантіями безпеки.
«Угода має бути не просто підписана, має бути прийнята — прийнята українцями», — підкреслив він.
Президент додав, що Росія не змогла перемогти Україну на полі бою й веде війну проти цивільної інфраструктури.
«Путін не досягнув своїх цілей. Не зламав українців. Не переміг у цій війні», — сказав він.
У фіналі звернення Зеленський подякував військовим, їхнім родинам, медикам, волонтерам, вчителям і всім, хто працює задля функціонування держави під час війни. Він зазначив, що Україна вистояла, зберегла державність і залишається суб’єктом міжнародних відносин.
«Ми зберегли Україну, і ми зробимо все, щоб здобути мир. І щоб була справедливість», — підсумував Президент. Завершив він промову словами: «Слава Україні!».