Серпень в українській традиції — місяць трьох великих християнських свят, які здавна поєднували духовне і земне: освячення врожаю, народні обряди і святкові страви, розповідає Ясенсвіт.
Перший Спас — Медовий, або Маковій
Перший Спас відзначається 1 серпня і в народі має кілька назв: Медовий, Маковій, Спас на воді. Цього дня православна церква вшановує пам’ять Животворного Хреста Господнього, образу Спасителя та ікони Володимирської Божої Матері. У храмах відбувається мале освячення води, тому свято й отримало назву Спас на воді: предки здійснювали хресний хід до водойм, освячували колодязі, купалися самі та купали худобу.
Медовим свято називають через завершення сезону збору меду. Пасічники в цей день підрізали стільники, найнаповненіший вулик обходили окремо, частину меду несли до церкви на освячення. Мед їли з випічкою, а хмільний мед пили на застіллях — вважалося, що він лікує хвороби.
Назва Маковій пов’язана з пам’яттю семи старозавітних мучеників Макавеїв, а в народі асоціювалася з маком, який якраз дозріває в серпні. Тому пекли млинці, пироги, рулети, булочки та медові коврижки з маком. Готували також макове молочко — маково-медову масу до млинців, яку перетирали в макітрі.
Другий Спас — Яблучний
Яблучний Спас припадає на 6 серпня і збігається із закінченням збору літнього врожаю. У церковному календарі це свято Преображення Господнього — на честь таємничого перетворення Ісуса Христа перед трьома найближчими учнями, описаного в Євангеліях.
За традицією в цей день до церкви несли яблука, хлібні колосся та інші плоди нового врожаю. Вважалося, що освячені яблука мають цілющі властивості, а при надкушуванні можна загадати найпотаємніше бажання. На свято запікали яблука, пекли пироги з пісного тіста, шарлотку, млинці з яблуками, грибами та ягодами. Важливою частиною дня було поминання померлих родичів: селяни відвідували могили і залишали там освячені яблука.
Третій Спас — Горіховий і Хлібний
Горіховий Спас відзначається 16 серпня, одразу після свята Успіння Богородиці. У церковній традиції це день перенесення нерукотворного образу Ісуса Христа до Константинополя. Згідно з переказами, художник не міг намалювати Ісуса через сяйво його обличчя — тоді Христос пригорнув полотно до лиця, і на ньому відобразився його образ. З цим переказом пов’язана народна традиція торгувати полотнами саме в цей день.
З Третього Спаса починалася заготівля лісових горіхів. Водночас це свято збігається із закінченням жнив: вважалося, що до 16 серпня весь урожай має бути зібраний і змолотий. Пекли пироги та святковий коровай із зерна нового врожаю, а горіхи разом із хлібом несли освячувати до церкви — звідси й назва Хлібний Спас.