5 травня 2024 року в Україні — та православні українці у світі — святкують Великдень, також відомий як Воскресіння Христове. Одні з найпопулярніших традицій цього свята — приготування великоднього хліба, відомого як домашня паска, нагадує «Апостроф».
У пошуках рецептів на Великдень господині часто зустрічають різні назви для цієї страви — паска, пасха, куліч або бабка. Українська традиція називати цей хліб паскою, і його приготування є важливою частиною святкування Великодня. Це один зі способів виявити повагу до власної культури та традицій, особливо в умовах війни та загрози російської агресії.
Українською мовою свято Воскресіння Христового називається «Великдень», а російською — «Пасха». Здобний великодній хліб, який випікають до цього дня, в українській кулінарній традиції називають паскою. Традиційно господині ввечері робили опару на молоці та залишали її на ніч, додавали біле пшеничне борошно і яйця, замішували тісто. Українські паски випікали у круглих формах, прикрашали їх візерунками з тіста — хрестами, пташками, колосками.
Знаменита українська кулінарка Дарія Цвєк готувала паску за таким рецептом:
Інгредієнти (на 3 паски діаметром 18, 20 і 25 см): 1 кг борошна, 400 мл молока, 10 жовтків, 100 г живих (мокрих) дріжджів, 200 г вершкового масла, 300 г цукру, 100 г родзинок, ½ чайної ложки солі, натерта цедра 1 лимона.
Приготування: Спочатку замішуємо опару для паски. Дріжджі розводимо в теплому молоці, додаємо 100 г цукру та 200 г борошна. Все перемішуємо і ставимо в тепле місце, щоб опара збільшилася вдвічі. У підрослу опару додаємо цукор, що залишився, жовтки, родзинки, цедру, сіль, борошно. Тісто замішуємо до однорідності, і наприкінці додаємо розтоплене масло. Ще раз вимішуємо, доки тісто не почне відставати від рук.
Тісто для паски ставимо в тепле місце, щоб воно підросло вдвічі. Після цього його опускаємо і чекаємо, щоб знову збільшилося. Розподіляємо тісто на 3 частини у пасочники, чекаємо, поки воно знову підніметься, і ставимо випікатися у нагріту до 200 градусів духовку. Через 10 хвилин температуру зменшуємо до 170 градусів і випікаємо ще 50 хвилин.
Дарія Цвєк писала, що раніше господині готували паски з великою пошаною і трепетом: молилися при замісі тіста, зігрівали муку біля печі, двічі її просіювали. Поки паски знаходилися в печі, у хаті ніхто не сідав, щоб святковий хліб теж не «сів». Прикрасам теж приділялося велике значення: хрест символізував терпіння Христа, пташки — довголіття, колоски — урожай.
Куліч — це традиційний російський великодній хліб, приготований з пшеничного борошна, вершкового масла, яєць, молока, цукру та свіжих дріжджів. Випікається у високих циліндричних формах і прикрашається білою глазур’ю. У деяких південних областях Росії кулічі також називають пасхою, але в Україні «пасха» — це виключно сирна страва у формі зрізаної піраміди.
Сирна паска (пасха) має трапецієподібну форму, що символізує гроб, де сталося воскресіння Ісуса. Для її приготування беруть свіжий сир, вершки або сметану, вершкове масло, родзинки. Сир кладуть під прес, двічі перетирають через сито, змішують із рештою інгредієнтів, ставлять у форму, застелену вологою марлею, куди заливають масу, і залишають у холодильнику на 12 годин. Одну зі сторін прикрашають літерами ХВ, що означає «Христос Воскрес».
Великодня бабка (баба) — це польська обрядова страва, тісто для якої готують з пекарських або пивних дріжджів, розведених теплим молоком і змішаних з борошном, цукром та щіпкою солі. Таку суміш залишають підніматися, після чого додають яйця, борошно та різні сухофрукти. Іноді тісто заварюють киплячим молоком. Традиційно бабки випікали у гофрованих формах, а після випічки покривали білою чи рожевою глазур’ю.
Великодній хліб готують також в інших країнах, де католицтво переважає. Наприклад, любителі кулінарних експериментів можуть спробувати великодні голубки та великодні піци (Італія), козонак (Болгарія, Румунія), мазанець (Чехія), орназо (Іспанія), хрестову булочку (Англія) або цуреки (Греція).