26 вересня у Європейському Парламенті відкриється виставка одного із найяскравіших представників українського мистецтва — Івана Марчука. Картина “Нерозгадані тайни” стане титульною під час виставки у Брюсселі.
Загалом, на виставці представлять 35 робіт, які охоплюють чотири з дванадцяти періодів творчості українського художника, серед них – “Голос моєї Душі”, “Пейзаж”, “Біла Планета1” та “Погляд у Безмежність”.
Художник Іван Марчук є помітною фігурою серед корифеїв сучасної світової культури. Митець створив близько 5 000 картин і провів понад 100 персональних виставок. Він є засновником нових стилів у мистецтві. У 2007 році він був включений до британського рейтингу «Топ-100 геніїв сучасності» (72-а позиція). У 2006 році Міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі прийняла Івана Марчука до «Золотої гільдії», і обрала його почесним членом наукової ради академії.
Також, Іван Марчук славиться своїми гострими висловлюваннями щодо майбутнього України. “Уявіть собі озерце, болото, зарослі і там є жаба, кумкає собі, квакає, – говорить Іван Марчук в інтерв’юhttp://ternopillive.com.ua/ – От візьміть ту жабу і покладіть її в акваріум. Як та жабка буде там почуватися? Середовище абсолютно не те, воно чуже, не таке. А від Європи нашим людям в першу чергу потрібно взяти культуру, бо у нас побутова культура на нулю і повсюди процвітає хамство. А там порядок і повага людини до людини”.
Свого часу Іван Марчук багато років прожив за кордоном. “Мені в Америці мій колега-художник казав: «Іване, ти, як зрадник, в Америці не можна жити так, як ти живеш. Тут треба іти напролом, як криголам, пробивати дорогу ліктями. А ти просто сидиш малюєш» (сміється). Знаєте, я був в Австралії півроку і не вивчив жодного слова. Тоді я страшенно багато малював, бо я ненаситний в цьому плані. І чим я можу похвалитися, як не роботами? Яка різниця – чи я буду знати десять мов, чи буду німим художником. Але саме ця можливість мене й тішила, ця свобода малювати, скільки душа бажає…
Я повертався в іншу країну (йдеться про Україну, -авт). А вона не склалася. Тікати зараз – вже запізно. Я не приїхав в державу Україну, я приїхав на землю. Мене тягнуло до рідної землі. Ну вийду я в поле, вийду десь в якісь хащі наші це ж краса неймовірна і серце радіє. Та якщо побачиш сміття, як у нас на кожному кроці трапляється, то хочеться крізь цю землю й провалитися. Я у своєму житті зробив дві найбільші дурниці: перша – це те, що не лишився в Австралії, а друга помилка – це повернення з Америки в Україну”. У зміни на краще Марчук не вірить. Каже, що не доживе до них.
“Нічого все одно не буде доброго, – говорить художник. – Бо немає найменшого натяку на якесь таке зрушення. Тут хіба що людей треба змінити, запустити на цю територію китайців, а українців пересилити на Марс. Цю країну треба розпустити!Що ж до українського мистецтва, то воно багате та розмаїте. У нас немало прекрасних художників, щоправда, не всі вони на поверхні. Коли я з Америки їздив в Україну, мене запитували: «Ну чого ти туди їдеш?» А я казав, що хочу подивитися на справжнє мистецтво. Україна ж народжує найбільше талантів на квадратний метр у світі, але вона їх не поливає, не пестить, не гладить. Вони їй не потрібні. Проростають ті, хто звідси виїжджають, а ті що лишаються, не можуть вижити в цих умовах і часто вони просто спиваються”.
Європарламентарії до 30 вересня матимуть змогу насолодитися шедеврами українського генія пензля. Виставка організована під егідою українських дипломатичних місій в Брюсселі.
