Російські військові блогери та пропагандисти вкотре вирішили порадувати Кремль “перемогою”. Цього разу вони взяли реальні кадри зруйнованого села, де майорить український прапор серед руїн, за допомогою генеративного ШІ ( (ймовірно, Flux CapCut чи Sora) замінили синьо-жовтий стяг на триколор і доповіли “нагору”: село взято під контроль!
Доповідь швидко полетіла в телеграм-канали, а звідти — до кабінетів Генштабу РФ.
Однак фейк виявився таким грубим, що обурилися навіть ті, кому він не призначався. Інформація про “успішне захоплення” якимось чином просочилася, або була навмисно “підкинута” для перевірки, до розвідки та армій США та Казахстану. Там, за словами джерел, її сприйняли з іронією:
“Якщо росіяни вже й прапори міняють у Photoshop-ШІ, то, мабуть, і фронт у них теж віртуальний”.
Насправді село, як і раніше, під надійним контролем ЗСУ. Автентичні фото та відео з чітким українським прапором і навіть одним “американським” жартом у мережі підтверджують: жодного “триколора” там немає й близько. Російська інфільтраційна група була знищена ще на підході, а село залишається українським.
Якщо серйозно, то російська армія та пропаганда перейшли на промислове виробництво дезінформації за допомогою ШІ. Ось лише кілька свіжих прикладів:
Листопад 2025 — масова хвиля AI-відео на TikTok про “масову здачу” ЗСУ під Покровськом (створені на OpenAI Sora). Українські бійці “плачуть і благають не відправляти на фронт”. Центр протидії дезінформації зафіксував десятки роликів з мільйонами переглядів.
Грудень 2025 — фейк про Куп’янськ: росіяни зняли відео в тиловому селі Тавільжанка (20 км від міста) і видали його за “вхід до Куп’янська”. OSINT-аналітики розвінчали за лічені години.
Січень–лютий 2026 — серія заяв про “захоплення” сіл на Запоріжжі: Різдвянка (20 км від фронту), Тернувате, Міньківка, Веселянка. Всі спростовані Силами оборони Півдня та Сходу як “повна маячня”.
Постійний тренд — заміна прапорів на фото руїн, фейкові “заручники” та “злочини ЗСУ”. Від простого Photoshop перейшли до генеративних моделей — якість вища, але помилки (плаваючі руки, змінюючий колір камуфляж) все одно помітні.
Ця тактика має одну мету: створити ілюзію наступу для внутрішньої аудиторії та Путіна, щоб виправдати мобілізацію й бюджет. Поки що виходить лише черговий сором: навіть союзники та нейтральні країни сміються над якістю “російської перемоги в нейромережі”. А село, як і вся Україна, залишається нашим.