Рівно через рік після загибелі Ірини Заруцької, українки-біженки, яку вбили ножем на борту приміського поїзда легкорейкового метро Шарлотта, її родина подала позов до суду проти міста та приватної охоронної компанії. Про це пише WBTV.
Відповідачами у справі стали місто Шарлотт та Professional Security Services (PSS) — підрядник, якому було доручено забезпечення безпеки в мережі Шарлоттської системи громадського транспорту (CATS).
У позові стверджується, що недбалість з боку міста та PSS призвела до неправомірної смерті Заруцької. Адвокат родини Лорен Ньютон, яка також представляє інтереси спадщини Ірини, заявила, що ця справа розкриває системні збої, які існують у системі CATS впродовж багатьох років, про що місто було обізнане про ці збої.
Позов вказує на кілька конкретних проблем, зафіксованих у той день, коли сталося вбивство.
Родина Заруцької вимагає компенсації збитків і штрафних санкцій за неправомірну смерть. Адвокат також висловила сподівання, що судовий процес приведе до реальних змін у системі безпеки громадського транспорту Шарлотта.
Відсутність огорож і контролю оплати
Перша претензія стосується фізичних бар’єрів: їх немає взагалі, тому жодна людина без квитка не зустрічає жодної перешкоди, аби сісти в поїзд чи автобус. Друга претензія стосується контролю оплати проїзду, якого фактично не існує.
Слідчі журналісти WBTV встановили, що чоловік, якому висунуто звинувачення у вбивстві Заруцької, Декарлос Браун молодший, протягом кількох годин до нападу пересувався системою CATS, жодного разу не заплативши за проїзд.
Відеозапис фіксує, як він сів у автобус CATS, вийшов на транзитному вузлі в Аптауні, а потім майже годину їздив на легкорейковому поїзді, перш ніж напасти на Заруцьку прямо у вагоні. Ні оператори маршруту, ні охоронці жодного разу його не зупинили.
У позові також зазначено, що водіям автобусів CATS заздалегідь давали вказівку не вступати в конфлікт з пасажирами через несплату. Аналіз чотирьох убивств і низки нападів поблизу зупинок Блакитної лінії за останні роки згадується у матеріалах позову як свідчення того, що насильство на маршруті можна було передбачити.
Штат охоронців і умови контракту
Окремий блок позову присвячений умовам угоди між містом та PSS. У документах зазначено, що тендер на охоронні послуги був орієнтований виключно на компанії, зареєстровані в рамках міської програми Charlotte Business Inclusion, а PSS є сертифікованою компанією меншин у цій програмі.
Контракт передбачав 219 охоронних позицій, з яких 39 мали бути озброєними. За даними позову, на момент нападу на Заруцьку у компанії налічувалося лише 11 озброєних охоронців і загалом 183 охоронці. За словами адвоката, якби того дня у вагоні перебував охоронець, Ірина залишилася б живою.
Позов повторює висновки, що містилися у нещодавній доповіді державного аудитора Північної Кароліни Дейва Болієка, де ті самі недоліки в безпеці CATS отримали офіційну фіксацію.