Минуло три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і нині Кремль отримав нові можливості через зміну влади у Вашингтоні, пише The New York Times.
Вашингтон змінює риторику: що це означає для України
Перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США відкрила для Володимира Путіна перспективи, які ще недавно здавалися малоймовірними, підкреслює видання.
Від Білого дому більше не лунають гучні заяви про необхідність підтримувати демократію та протистояти автократіям. Європейські союзники США занепокоєні тим, що нова адміністрація може знизити рівень допомоги Україні та навіть переглянути військову присутність у Європі.
За інформацією західних медіа, Трамп уже почав швидке зближення з Кремлем, залишивши у стані шоку європейських партнерів і публічно критикуючи українського президента Володимира Зеленського. Такі дії грають на руку Путіну, який протягом трьох років чекав ослаблення західної підтримки України, продовжуючи ведення виснажливої війни.
Війна триває: український опір і втрати Росії
Попри те, що Москва намагається скористатися змінами у Вашингтоні, ситуація на фронті залишається напруженою. Російська армія продовжує атакувати українські позиції, і за останній рік змогла захопити близько 3800 квадратних кілометрів української території. Однак, навіть ці успіхи не принесли Кремлю стратегічної перемоги.
Українські війська, попри брак боєприпасів і складну ситуацію з мобілізацією, продовжують тримати оборону. Російські втрати залишаються значними — за оцінками західних аналітиків, РФ щодня втрачає від 1000 до 1500 військових убитими та пораненими.
Війна також серйозно вдарила по російській економіці. Інфляція у РФ перевищила 10%, відсоткові ставки зростають, а витрати на оборону досягли рекордного рівня. Проте Кремль готовий продовжувати воєнну кампанію, сподіваючись на зміну позицій Заходу.
НАТО не слабшає, а розширюється
Замість ослаблення Альянсу, якого прагнув Путін, НАТО продовжує зміцнюватися. Фінляндія та Швеція офіційно стали членами Альянсу, посиливши східний фланг європейської безпеки.
Країни Центральної та Східної Європи, такі як Польща, Литва та Естонія, нарощують свої оборонні бюджети та готуються до потенційної ескалації. Попри зміну адміністрації у Вашингтоні, лідери цих країн наголошують, що не допустять ослаблення підтримки України.
Переговори Путіна та Трампа: що поставлено на карту
Очікується, що Путін і Трамп можуть сісти за стіл переговорів уже найближчими місяцями. Аналітики зазначають, що Кремль намагатиметься повернути США до концепції «сфер впливу», згідно з якою Україна має відійти до російської зони контролю.
Втім, навіть якщо Білий дім змінить курс, європейські союзники та Україна навряд чи погодяться на умови, які вигідні лише Кремлю. Впливові представники Конгресу США, зокрема республіканці, що традиційно дотримуються жорсткої позиції щодо Росії, можуть чинити опір будь-яким поступкам.
Попри всі зміни, Київ продовжує боротьбу і розраховує на підтримку міжнародних партнерів. Україна неодноразово заявляла, що не погодиться на компроміси, які передбачають втрату територій або суверенітету. Тож головне питання зараз — чи зможе Трамп змінити глобальний баланс сил настільки, щоб Путін отримав бажане.