Президент США Дональд Трамп поставив під сумнів можливість надання Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів зенітного ракетного комплексу MIM-104 Patriot, повідомляє Military Watch Magazine.
В інтерв’ю, опублікованому 30 липня, він заявив, що «не впевнений», чи варто дозволяти виробництво однієї з найдосконаліших систем ПРО на території України, пославшись на ризики передачі чутливих військових технологій.
Це суперечить його ж заявам на саміті НАТО у липні, де він оголосив про намір надати Україні відповідні виробничі ліцензії.
Технічні перешкоди складніші за дипломатичні
Промислові експерти та аналітики у сфері оборони, яких Reuters опитало ще у липні, попередили: навіть за умови американського схвалення розпочати виробництво перехоплювачів безпосередньо в Україні буде вкрай важко.
Найбільш реалістичним сценарієм вони вважають запуск виробництва в Німеччині або іншій країні НАТО, і лише згодом — можливе перенесення в Україну після завершення активних бойових дій. За словами джерел, складність виробництва ракет Patriot є викликом навіть для набагато стабільніших і технологічно розвиненіших країн.
Ракети-перехоплювачі Patriot містять складні радарні головки самонаведення, електроніку управління польотом, ракетні двигуни та спеціалізоване програмне забезпечення, що функціонують у рамках щільно інтегрованих міжнародних ланцюжків постачання. В Україні наразі відсутні спеціалізовані виробничі потужності для більшості цих компонентів.
Крім того, передача чутливих технологій потребує окремих дозволів на експорт, а не лише загальної виробничої ліцензії. Ключовим вузьким місцем залишаються головки самонаведення ракет — одні з найбільш технологічно захищених компонентів системи.
Компанія Boeing, яка виробляє частину комплектуючих для систем наведення перехоплювачів, відмовляється ліцензувати виробництво найчутливіших елементів за межами США. Без доступу до цих технологій будь-яка українська виробнича лінія залишатиметься критично залежною від американських поставок комплектуючих.
Дефіцит перехоплювачів на тлі попиту
Нарощування виробництва перехоплювачів Patriot не встигає за стрімко зростаючими операційними потребами. Попит одночасно збільшується у кількох напрямках: постачання в Україну, поповнення американських запасів після операцій на Близькому Сході, а також нові закупівлі з боку партнерів у Європі та Азії. За даними з кількох західних джерел, підтвердженими 5 березня 2026 року, армія США витратила понад 800 перехоплювачів лише за п’ять днів зіткнень з іранськими силами, що це суттєво вичерпало наявні запаси.
Для вирішення проблеми дефіциту Пентагон вдається до безпрецедентних закупівельних програм: у липні Армія США уклала з Lockheed Martin контракт вартістю до $58,6 млрд на виробництво перехоплювачів PAC-3 MSE. Ситуація виявилася настільки критичною, що в березні Вашингтон звернувся до союзників по НАТО з проханням передати частину своїх запасів. Польща, єдина країна НАТО, запаси якої на той момент не були суттєво виснажені, відмовила американській стороні та натомість відправила власні перехоплювачі до України.