Останні зміни в українському законодавстві дозволили чоловікам віком 18–22 років тимчасово виїжджати за кордон, нагадує Politico.
Уряди Польщі та Німеччини — країн, що прийняли найбільше українських біженців — зреагували на це різко. Праві політики стверджують, що частина юнаків таким чином уникає служби в армії, і вимагають перегляду підходів до соціальної підтримки українців.
У Німеччині представники партії канцлера Фрідріха Мерца висловили занепокоєння: мовляв, громадська підтримка України може ослабнути, якщо зросте сприйняття, що молоді українці уникають оборони країни. У Польщі партія «Конфедерація» взагалі заявила, що не хоче приймати «дезертирів» коштом польських платників податків.
Скільки насправді виїхало юнаків
Згідно з офіційними даними польської прикордонної служби, з кінця серпня до кінця жовтня до Польщі в’їхало понад 98 500 чоловіків віком 18–22 роки. Однак ці цифри враховують лише перетини кордону в напрямку в’їзду і не відображають кількість унікальних осіб. Близько 45 300 юнаків за цей час також виїхали з Польщі, частина з них повернулася в Україну, пояснює BBC.
Українська прикордонна служба не веде облік за віком, але підтверджує, що частина юнаків справді виїжджає й повертається. Речник польських прикордонників нагадав, що одна людина могла перетинати кордон кілька разів. Таким чином, твердження про “100 тисяч утікачів” не мають точного підґрунтя.
Пільги, політика і тиск правих партій
Наразі в ЄС діє тимчасовий захист для українців, які прибули після 24 лютого 2022 року. У Німеччині перебуває близько 1,2 мільйона українців, у Польщі майже мільйон. Обидві країни почали перегляд підходів до соціальної допомоги. У Німеччині готується законопроєкт, який обмежить доступ до виплат. Праві партії, такі як AfD, вимагають скорочення допомоги та виступають проти подальшої військової підтримки Києва.
Водночас у правлячій коаліції Німеччини немає єдності щодо жорстких кроків. Соціал-демократи виступають за обережну позицію, наголошуючи, що Україна сама має вирішувати, кого мобілізувати, а кого — ні.
Міністр внутрішніх справ Німеччини заявив, що наразі ситуація аналізується, й уряд не виключає, що хвиля виїздів була тимчасовою реакцією на зміну правил. Баварський лідер Маркус Зьодер запропонував переглянути механізм тимчасового захисту українців у ЄС, якщо ситуація не зміниться.
У Німеччині та Польщі зростає тиск з боку радикальних політичних сил, які використовують тему українських біженців для мобілізації електорату. Це створює нові виклики для української дипломатії та вимагає обережного діалогу між Києвом і європейськими партнерами.


