Тисячі українців, які переїхали до США після початку повномасштабної війни, опинилися перед невизначеністю. Програма Uniting for Ukraine (U4U), що дозволила їм легально в’їхати та жити в країні, добігає кінця. Для багатьох це означає втрату правового статусу, дозволу на роботу та права залишатись у США, пише NPR.
Розпорядження президента Трампа про припинення всіх програм умовного дозволу на в’їзд (гуманітарного пароля) викликає певною мірою паніку серед українців. Хоча офіційно програму U4U ще не скасували, зволікання з обробкою документів, замороження продовжень статусів і мовчання з боку імміграційних служб змушують людей жити у постійному напруженні.
Робота є, дозволу нема
Ті, хто приїхав у 2022–2023 роках, зараз масово стикаються з проблемами: закінчується термін дозволів на перебування і роботу, а нові заявки залишаються без відповіді. Люди не можуть легально працювати, втратили доступ до документів і не знають, чи зможуть залишитися в країні.
Багато хто вже втратив роботу або змушений працювати неофіційно. Інші — просто сидять вдома, не маючи права на заробіток. Самі українці кажуть:
«Найгірше — це не бідність, а повна відсутність контролю над власним життям».
Попри те, що дозвіл перебування в США тимчасовий, повертатися в Україну для більшості небезпечно і нереально. Деякі мають родини в прифронтових містах, інші — дітей, які вже пішли до школи в США. Люди адаптувалися, знайшли друзів, роботу, почали інтегруватися в американське суспільство — і тепер відчувають, що земля знову вислизає з-під ніг.
Спільноти допомагають, уряд — ні
Американські родини, церкви та волонтерські організації продовжують підтримувати українців — продуктами, транспортом, житлом. Але навіть ця підтримка не може замінити відчуття захищеності, яке дає стабільний імміграційний статус. Люди втомлюються жити «на валізах» і кожного тижня очікувати новин, які можуть змінити все.
Альтернатива є, але не для всіх
Частина українців спробувала перейти на інші програми, зокрема Temporary Protected Status (TPS). Цей статус дає тимчасовий захист від депортації й дозвіл на роботу. Але навіть тут — глухий кут: заявки на продовження також зависли через загальне «замороження» обробки справ для всіх, хто прибув через програми типу U4U.
Юристи б’ють на сполох: люди не встигають зорієнтуватися, губляться в бюрократії й не знають, які опції взагалі доступні. Тим часом дедлайни минають, і тисячі українців можуть просто втратити все.
Більшість українських родин зараз живуть в умовах тотальної невизначеності. Без документів, без стабільної роботи, без ясного плану. Усі вони не знають, чи зможуть залишитися в країні ще хоча б на кілька місяців. Переселенці кажуть:
«Ми не просимо багато. Просто дайте нам знати, на що розраховувати».