Більшість знає Пабло Пікассо як генія кубізму, чиї роботи продаються на аукціонах за десятки мільйонів. Але є деталь його біографії, яка рідко потрапляє до розповідей про художника: він вмів ліпити вареники. І навчився цього не на батьківщині, а в Парижі — у домі української художниці, пише 24tv.
Олександра Екстер — кубофутуристка і сценограф, одна з найяскравіших фігур українського авангарду. Переїхавши до Парижа, вона не розчинилась у французькому мистецькому середовищі, а збудувала власний простір, де Захід і Схід існували разом, не заперечуючи одне одного.
Паризький дім, де пахло борщем
У її квартирі поряд висіли полотна Жоржа Брака, Фернана Леже і самого Пікассо. Поруч — українські килими, рушники, глечики. Це не було екзотикою заради ефекту. Екстер просто жила так, як жила.
Разом з нею завжди подорожувала хатня робітниця Настя. Саме вона готувала гостям вареники у полив’яних мисках і борщ. Актриса Аліса Коонен і режисер Олександр Таїров, які часто бували в Екстер, казали, що це поєднання авангарду з українським побутом справляло неабияке враження.
Пікассо й Леже товаришували з Екстер і бували в неї не раз. Тут вони вперше познайомились з українською кухнею по-справжньому. Вареники їм сподобалися настільки, що обидва згодом опанували мистецтво ліплення.
Вишиванка і смокінг
Зв’язок Пікассо з Україною не обмежується кухнею. Його першою офіційною дружиною була українка Ольга Хохлова. Саме вона одягнула художника у вишиванку. Поруч з цим вона придбала для нього смокінг і котелок, намагаючись зробити з Пікассо справжнього світського денді. Він не опирався — і, за свідченнями сучасників, навіть отримував задоволення від розкішного вбрання. Друзі художника дорікали йому за це й казали, що після одруження він перетворився на буржуа.
Білокур він оцінив вище за багатьох
Ще одна українська художниця, яка справила на Пікассо сильне враження — Катерина Білокур. Побачивши її роботи на виставці в Парижі, він сказав, що якби у них була така мисткиня, про неї говорив би весь світ. Це дуже промовисто, зважаючи на те, що Пікассо рідко визнавав сучасне мистецтво й майже нікого з нових художників не поважав.
Попри міжнародне визнання, Білокур залишалась у рідній хаті в Богданівці. З часом до неї почали навідуватися журналісти, мистецтвознавці, представники культурного середовища, серед яких директор Музею українського народного декоративного мистецтва та дружина Павла Тичини.