Українська пара одружилася на ранок після удару РФ по їхньому будинку
Людмила Рижак провела переддень свого весілля за звичними клопотами: прасувала вишиту сукню, розклала білу спідницю з тюлю поруч із традиційною вишиванкою нареченого та повісила все це на двері спальні, розповідає Independent.
Після кількох вимушених відкладань дати через війну вона нарешті мала вийти заміж уранці у вівторок, 9 вересня. Наречений, Леонід Рижак, служить у складі підрозділу, який застосовує бомбардувальні дрони в районі Покровська, і приїхав до Києва у відпустку півтора тижня тому.
Поки пара спала, російський удар влучив у склад навпроти їхнього будинку. Ударна хвиля пройшла крізь квартиру: вибило вікна, розкидало меблі, обгоріла фіранка звисала клаптями. Наречені прокинулися від вибуху й одразу втекли до укриття разом із шестирічною донькою Людмили та двома морськими свинками. Кіт злякався та сховався — знайти його не встигли. Повторний удар стався вже після того, як вони були в безпеці. Квартира стала непридатною для проживання до ремонту.
Весільний одяг діставали з-під уламків
Зібравшись із думками, пара почала витягувати одяг з-під уламків. Людмила струшувала з тюлевої спідниці осколки скла — після цього на ній залишилися ледь помітні дірочки. Леонід не зміг відкопати чорні штани, тому пішов на весілля в армійських штанах та чорних кросівках із флуоресцентно-жовтими підошвами. Вишиванка збереглася, і її візерунок збігався з вишивкою на сукні
нареченої.
Весілля вони вирішили не переносити.
«Якщо Бог дав мені продовження життя, навіщо відкладати? Хоча б зараз ми маємо право бути щасливими», — сказала Людмила.
Три години під сиреною у дворі РАЦСу
До РАЦСу пара прийшла вчасно, о 10:40. Коли виходили з двору, позаду здіймався стовп чорного диму над яскравим дитячим майданчиком. Сусіди, які розгрібали уламки, зупинялися, щоб привітати молодят. Щойно пара прийшла до РАЦСу, пролунала чергова сирена. Установа зачинилася, і наречені чекали у дворі майже три години, поки навколо лунали вибухи та спалахували пожежі в сусідніх районах.
Коли тривога скінчилася, вони поспішили всередину. Перед входом до залу обмінялися нервовими жартами. Співробітниця установи сказала їм: «Кохання — це коли двоє стають командою». Після цього вони стали чоловіком і дружиною.
«Все могло закінчитися сьогодні, і нічого цього не сталося б. Я б не була в цій сукні. Хтось вибирав би для мене щось інше. Темніше», — сказала Людмила після реєстрації.
Editor