Питання територіальних поступок для досягнення миру з Росією залишається одним із найчутливіших для українського суспільства. Чергове всеукраїнське опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведене з 15 травня по 3 червня 2025 року, засвідчило: громадська думка щодо допустимих меж компромісів практично не змінилася за останні місяці.
У межах регулярного моніторингу КМІС опитав 2004 дорослих громадянина України, які проживають на територіях, підконтрольних українському уряду. Одним із центральних блоків опитування стало питання про готовність українців до територіальних поступок. Дослідники також провели експеримент: респондентам пропонували різні формулювання цього поняття, щоб зрозуміти, як саме його інтерпретація впливає на відповіді.
Сталий спротив поступкам
Порівняно з лютим 2025 року, позиції українців залишилися стійкими. За класичним формулюванням питання (без уточнення, які саме території розглядаються), 52% опитаних висловили категоричну незгоду з будь-якими територіальними поступками. Готові допустити певні територіальні втрати 38%, ще 10% — не визначилися.
Важливо, що це питання завжди ставиться у формулюванні, яке пропонує обирати між поступками задля якнайшвидшого миру та збереження незалежності або незгодою на поступки, навіть якщо це означатиме продовження війни.
Як впливає конкретизація поняття
Щоб точніше оцінити реальні настрої, соціологи запропонували респондентам три додаткові формулювання:
- Офіційне визнання окупації. Лише 24% були готові до такого кроку, 68% — категорично проти.
- Передача під контроль Росії територій, які нині контролює Україна. Варіант підтримали тільки 15%, тоді як 78% висловили категоричну незгоду.
- Де-факто визнання контролю Росії без юридичного визнання. Тут суспільна думка розділилася більш помірковано: 43% готові розглядати такий варіант, 48% — проти.
Саме останній варіант демонструє, що для багатьох українців компроміс можливий лише у формі фактичного визнання поточного стану речей — без легалізації окупації та за умови отримання надійних гарантій безпеки.
Єдність по регіонах
У питанні офіційного визнання окупації або передачі під контроль Росії неокупованих територій позиції українців є напрочуд консолідованими по всіх регіонах країни. У кожному макрорегіоні — на Заході, у Центрі, на Півдні та Сході — ці варіанти відкидає переважна більшість (від 64 до 80%).
Дещо більшою регіональною варіативністю відзначилося питання про де-факто визнання контролю. На Заході та Сході частка готових до такого компромісу трохи переважає частку тих, хто його відкидає. У Центрі та на Півдні ситуація зворотна. Проте у всіх регіонах є помітна частка українців, готових обговорювати компромісний варіант без юридичної легалізації окупації.
Як українці сприймають російські «мирні плани»
Особливу вагу результати цього опитування набувають у контексті нещодавно переданого Україні російського «мирного меморандуму». Однією з ключових вимог у ньому є передача під контроль Росії частини територій, які нині контролюються Україною.
Дані КМІС показують: 82% українців категорично відкидають цей «мирний план», готові його прийняти лише 10%. Навіть у спрощеному вигляді (із зачитуванням лише 6 пунктів меморандуму), ця пропозиція практично не знаходить підтримки в суспільстві. Імовірно, при ознайомленні з повним текстом відсоток незгоди був би ще вищим.
Як підкреслює виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, результати опитування свідчать про стабільність позицій українців щодо територіальних питань. Суспільство чітко визначило «червоні лінії»: офіційне визнання окупації або передача під контроль Росії нових територій не приймається.
