13 Липня, 2024

На Венеційській бієнале українські митці досліджують реалії війни

Український павільйон на цьогорічній Венеційській бієнале під назвою Net Making (Створення сіток, або мереж) — відсилання на плетіння маскувальних сіток для українських захисників і водночас на мережу суспільства та відносин — досліджує різнорідну єдність українців під час війни, пояснює Artnews.

На Венеційській бієнале українські митці досліджують реалії війни

Net Making також перебуває в діалозі з темою головної виставки Бієнале «Stranieri Ovunque — Іноземці всюди». Вікторія Бавикіна і Макс Горбацький, чоловік і дружина, які курували український павільйон, заявили, що хочуть показати, як війна може перетворити людей на чужих, викликаючи розкол між тими, кого вона безпосередньо зачепила, і тими, кого вона не торкнулася. У фотографіях 2022 року вони хотіли закарбувати цю горизонтальність українського суспільства і мінливі ролі, які люди беруть на себе: від художника до солдата, від учителя до біженця, від технічного працівника до виробника дронів. Ці ролі залишаються мінливими, оскільки люди й спільноти формуються і змінюються на кожній новій фазі війни. Подивитися фото можна за лінком на джерело.

Net Making представлено в обрамленні, спроєктованому Олександром (Сашею) Бурлакою, виготовленому з тканого полотна з України, датованого 1950-ми роками і раніше, купленого в Інтернеті та на блошиних ринках. Роблячи метафору створення сіток та мереж українцями під час війни відчутною, архітектура виставки також служить мережею, що з’єднує три роботи, представлені в павільйоні.

Фільм Андрія Рачинського і Данила Ревковського «Цивільні. Вторгнення» (2023) розповідає про війну найбезпосереднішим чином, збираючи воєдино кадри YouTube, зняті в перші дні російського нападу. Фільм «Комфортна робота» (2023-24) Андрія та Лії Достлієвих досліджує досвід українських біженців.

Український павільйон також розглядає, як катастрофа в ширшому сенсі змінює мову. Проєкт київської художниці Каті Бучацької «Найкращі побажання» розповідає про те, як вторгнення змусило певні слова або повсякденні розмови — питання про плани на вихідні або привітання з днем народження — здаватися неточними і недостатніми. Така відстань від початку війни ще більше ускладнює життя в умовах війни. Бучацька каже, що виставка загалом відображає багатошарову реальність України.

На Венеційській бієнале українські митці досліджують реалії війни

До війни, казала Бучацька, художники робили те мистецтво, яке хотіли, не думаючи про глядача. А тепер, ставши свідками подій в Україні, художники певним чином перетворилися на архіваріусів.