14 Травня, 2025

Чому квітень має таку назву та як наші пращури проводили цей місяць

Назва місяця квітень походить від слова квітка — саме в цей період починає масово розквітати природа, з’являються перші весняні квіти, зеленіє трава, оживають дерева. Цей місяць особливий, сповнений традицій та святкування самого життя.

Чому квітень має таку назву та як наші пращури проводили цей місяцьУ давньослов’янському календарі квітень символізував оновлення життя й пробудження після зимового сну, а тому й отримав таку поетичну назву. Це українське слово відповідає латинському aprilis, але має набагато глибше культурне коріння, пов’язане з природою рідної землі.

Веснянки та обрядові співи

Однією з найдавніших весняних традицій є спів веснянок — обрядових пісень, які дівчата виконували на пагорбах чи біля води, коли зійде сніг і з’являються перші квіти. Веснянки мали магічний зміст: ними закликали весну, тепло, врожай і любов. У центрі та на заході України цей звичай був особливо поширений, часто супроводжувався хороводами та іграми.

Підготовка до Великодня

У квітні зазвичай триває Великий піст і відбувається активна підготовка до Великодня, одного з головних свят християн. У господарствах прибирали двори, білили хати, чистили комори — все це було не лише практичною справою, а й символом духовного очищення. Вважалося, що до Великодня оселя має бути чистою, і люди теж: не лише тілом, а й душею.

Чому квітень має таку назву та як наші пращури проводили цей місяцьОсобливе місце в традиціях квітня займає писанкарство. Писанки в Україні не просто розмальовували для краси — кожен орнамент і колір мав оберегове значення. Писанки готували переважно жінки й дівчата, часто в тиші й молитві, дотримуючись певних обрядів.

Земля і перші роботи

Квітень був також місяцем, коли починалися перші серйозні роботи на землі: оранка, сівба ярих культур, догляд за садом. До виходу в поле ставилися з повагою і молитвою. Часто перед першою сівбою господарі кропили землю свяченою водою або виносили до поля освячену писанку.

Пташина символіка

Повернення перелітних птахів — особливо лелек, жайворонків та зозулі — мало сакральне значення. Вважалося, що з птахами приходить весна. У деяких регіонах випікали з тіста фігурки — так званих «жайворонків» або «пташок» — як символ весняного оновлення.