Після того, як більше тисячі його працівників вирушили воювати проти російського вторгнення, вугільне підприємство на сході України зазнало величезної нестачі персоналу. Його відповіддю було дозволити жінкам працювати під землею вперше у своїй історії, розповідає Reuters.
Більше сотні підтримали пропозицію.
«Я пішла на цю роботу, тому що почалася війна, а іншої роботи не було», — розповідає 22-річна Христина.
Протягом п’яти місяців вона працює техніком на глибині 470 метрів (1542 фути) під землею, обслуговуючи невеликі електропоїзди, які перевозять робітників на понад 4 кілометри (2,5 милі) від шахти підйому, де вони спускаються до вугільних пластів.
Христина вирішила взятися за роботу лише після того, як подолала страх залишити 4-річного сина вдома з мамою. Її рідне місто Павлоград знаходиться за 100 км від фронту, і його часто вражають російські ракети. Робота цікава, але важка, сказала вона. Однак платять непогано, і вона відчуває обов’язок залишитися і зробити свій внесок у справу тих, хто пішов воювати.
У тій же шахті працював її улюблений старший брат. Він пішов в армію через два тижні після початку повномасштабного вторгнення, розповіла Христина і додала, що дуже переживає за нього.
«Хлопців наших забрали на фронт, і тепер треба їх підтримувати: більше нема кому працювати в шахті», — каже молода жінка.
Хоча деякі жінки працювали у шахтах до війни, уряд забороняв їм працювати під землею, оскільки вважав цю роботу надто фізично важкою, ще з радянських часів. Після скасування заборони кількість жінок у шахтах значно збільшилася. Але власники шахт зазначають, що жінки задіяні лише на допоміжних підземних роботах, які не потребують напруженої фізичної праці. Деякі працівниці кажуть, що планують залишитися на цій роботі й після війни.