Кутя — головна страва різдвяного столу, яка символізує достаток, родинну єдність та зв’язок із предками. Вона готується з простих, але дуже символічних інгредієнтів, що передають суть українських традицій. Без неї неможливо уявити Святвечір, адже саме з куті починається різдвяна трапеза.
Історія куті
Джерела традиції приготування куті сягають ще дохристиянських часів. Наші предки вірили, що зерно символізує життя, мед — солодкість майбутнього, а мак чи горіхи — родючість і достаток. Після прийняття християнства кутя набула нового значення, ставши обов’язковим елементом святкового столу.
Кутю готували не лише на Різдво, а й на поминальні вечері, адже ця страва вважалася мостом між світом живих і померлих.
Як готують кутю
Традиційна кутя складається з вареної пшениці, меду, маку та горіхів. У різних регіонах України до неї додають свої унікальні інгредієнти, наприклад:
- На Поліссі кутю готують із перловки.
- На Галичині додають родзинки або чорнослив.
- На Поділлі додають узвар, що надає страві особливої солодкості.
Процес приготування маку є справжнім ритуалом: його перетирають у макітрі, щоб отримати біле «молочко», що вважається символом чистоти й духовності.
Кутя на Святвечір
Перед початком вечері кутю ставлять у центрі столу, як головну страву. Господар дому першим куштує кутю, а потім пригощає всіх членів родини. У деяких селах кутю залишають на ніч на столі для душ померлих предків, що символізує зв’язок поколінь.
Особливістю є й те, що кутю подають у Святвечір як першу з 12 пісних страв, які символізують 12 апостолів.
Сучасна кутя
Хоча традиційна рецептура куті залишається незмінною, у сучасних умовах господині часто експериментують, додаючи нові інгредієнти, як-от шоколад чи кокосову стружку. Деякі сім’ї готують кутю з кіноа чи інших “модних” круп, додають екзотичні фрукти. Але незалежно від рецепта, кутя залишається важливим елементом Різдва, що об’єднує родину за святковим столом.