Вміння попросити пробачення — це не лише ознака зрілості, але й важлива складова здорових стосунків з іншими людьми. Щире і вчасне вибачення здатне зняти напругу, відновити довіру та покращити спілкування. Проте вибачення має бути правильним: важливо не тільки визнати свою помилку, а й показати розуміння її впливу на іншу людину. Як це правильно зробити українською?
Розберемо, які слова варто використовувати, щоб коректно, ввічливо та вірно попросити пробачення українською мовою. Дослідження таких слів та виразів провів В’ячеслав Васильченко для «Українського інтересу».
Просити пробачення та вибачення
В’ячеслав зазначає, що у разі, якщо, наприклад, випадково наступиш комусь у транспорті на ногу, правильно буде попросити пробачення / пробачити / вибачення / вибачити («Пробачатися перед ким-небудь, перепрошувати когось»). Або використовувати підкреслено ввічливу формулу вибачте ласкаво // даруйте ласкаво («Прохання бути поблажливим»). І тоді люди вибачають («Виявляють поблажливість, прощають провину»). Або ні.
Словом же вибачитися / вибачатися («Просити вибачення, усвідомлюючи свою провину») не просять про поблажливість, а називають відповідний процес. Коли ж використовують варіант «вибачаюся» або — ще гірше — «я вибачаюся», то звучить буквально «прошу вибачення в себе» (порівняймо: одягаюся («одягаю себе»), умиваюся («умиваюся себе») — тут дія спрямована на її виконавця, а це логічно не узгоджується із ситуацією, коли з проханням звертаються до когось). «Вибачаюся» — це констатація факту («Я щось роблю»), а треба — спонукати когось (у кого просимо вибачення) до дії: вибач(те) — «зробіть». Коли хочуть заперечити, виявити незгоду, кажуть вибачай[те] / вибач[те].
Те саме значення, що й вибачати, має дієслово пробачати / пробачити. Тому коли хочуть попросити вибачення за щось зроблене, використовують одиниці пробачте / пробачайте, а також фразу прошу пробачити. Ці ж варіанти можуть уживатися як вставні компоненти (тоді вони виражають сумнів, протест, заперечення, незгоду з чим-небудь тощо). Так само констатаційне (як і «вибачитися / вибачатися») значення несе слово пробачатися / пробачитися. Водночас воно означає також «не вважатися за провину, прощатися».
Сталі вислови пробачте (пробачайте) / вибачай[те] на [цьому (цім)] слові, пробачте (пробачайте) за грубий вислів та прости (простіть, прощайте) на [цьому (цім)] слові використовуються тоді, коли просять вибачення за вживання в розмові різких або непристойних слів.
Перепрошувати та дарувати
Синонімом (у своєму першому значенні) до згаданих слів є перепрошувати (діалектне перепрошати), перепросити (розмовне перепрохати) — «просити вибачення; вибачатися». Це значення може підсилюватися: [дуже] перепрошую (діалектне [дуже] перепрошаю) — «прошу вибачення». У розмовному ж мовленні «перепрошувати» синонімічне до «просити» (просити та перепрошувати — «дуже просити»), а також має значення «просити всіх або багатьох, одного за одним». Діалектне значення дієслова перепрошувати / перепросити — «розпитувати». За походженням ці вибачальні формули — кальки (тобто копії) з польських «пшепрашам» і «за пшепрошенієм». Спочатку вони були поширені на західних територіях України. Однак з часом їх почали активно використовувати і в літературномовній практиці.
Ще одне слово, за допомогою якого можна попросити вибачення / прощення, — це дарувати. Щоправда, його першим та другим значенням є «передавати що-небудь у власність як подарунок» та «наділяти, обдаровувати», а вже третім — вибачальне. Фразеологічно можуть дарувати життя («Залишити живим засудженого до страти; помилувати» і «Не вбити, відпустити на волю (про тварин і т. ін.)»), а також — дарувати свободу (застаріле — «звільняти з-під увʼязнення»). У розмовному мовленні може вживатися варіант подаруватися у значенні «вибачити один одному».
Прощати та просити прощення
Водночас у нашому лексиконі є ще й слово прощати — «пробачати чию-небудь провину; виявляти поблажливість до когось». У формі наказового способу (прости, простіть) функціонує у значенні вставного слова («Уживається при звертанні до кого-небудь як ввічливе попередження про що-небудь, як вибачення за щось сказане або зроблене»). Ілюстрацію цього можна побачити у прислівʼї «Тепер уже, простіть, яйця старіші, як кури». Також у формі наказового способу (прощай, прощайте) це дієслово вживається: а) як «прощальний вигук, формула прощання при розлуці, розставанні, а також наприкінці листа»; б) тільки в однині — «для вираження неминучості втрати, необхідності розлуки з ким-, чим-небудь (з відтінком наслідковості)».
Слово «прощення», крім того, що називає дію за значенням «прощати», також має значення «поблажливість до кого-небудь, скасування кари; помилування». Фігурує воно й у фразеологізмі просити (благати, молити і т. ін.) прощення — «просити пробачити провину; просити поблажливості до кого-небудь; просити помилування».
